Постанова від 29.07.2020 по справі 910/15122/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2020 р. Справа№ 910/15122/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача Криган Л.А.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи-підприємця Рудиченка Артема Юрійовича на рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2020 у справі № 910/15122/19 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

до Фізичної особи-підприємця Рудиченка Артема Юрійовича

про стягнення 288 820,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

В жовтні 2019 року Комунальне підприємство "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Рудиченка Артема Юрійовича про стягнення 288 820,71 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за договором № ОБ-П-10074/1064 щодо розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі від 04.07.2016 в частині повної та своєчасної оплати за облаштування та утримання місця.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.01.2020 у справі №910/15122/19 позов задоволено частково; стягнуто з фізичної особи - підприємця Рудиченка Артема Юрійовича на користь Комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 212 566 грн. 56 коп., основної заборгованості, 34 067 грн. 51 коп. пені 11 915 грн. 37 коп., три проценти річних 29 515 грн. 25 коп. інфляційних втрат та 4 321 (чотири тисячі триста двадцять одна) грн. 04 коп. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано систематичним невиконанням договірних зобов'язань відповідачем та розірванням останнім в односторонньому порядку договору з 08.12.2017. Протягом строку дії договору відповідач не звертався до позивача з вимогою дострокового розірвання договору, як це передбачено пунктом 5.3. договору. Договір не визнавався в судовому порядку недійсним, а тому його умови (у тому числі щодо місячної плати за договором) є обов'язковими для виконання сторонами.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2020, Фізична особа - підприємець Рудниченко А.Ю. звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Зокрема, скаржник зазначає, що не міг розташувати засіб роздрібної торгівлі без конкретизації точного місця його розташування, яке не було визначено позивачем. При цьому відповідач посилається на ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України , згідно з якою наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Позиції інших учасників справи.

11.03.2020 від позивача - Комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач посилаючись на її безпідставність, просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2020 справу №910/15122/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Рудиченка Артема Юрійовича на рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2020 у справі №910/15122/19. Розгляд касаційної скарги в судовому засіданні призначено на 25.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2020 у зв'язку з карантином розгляд справи відкладено на 06.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 03.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 29.07.2020.

У судове засідання 29.07.2020 з'явився представник позивача, який надав свої пояснення по суті спору і просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване.

У судове засідання 29.07.2020 представник відповідача (скаржника) не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.

Судові ухвали про вчинення процесуальних дій надсилались скаржнику на адресу його місця реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ця ж адреса зазначалась ним в апеляційній скарзі та у клопотанні про відкладення розгляду справи від 29.04.2020), що є належним його повідомленням про місце, дату і час судового розгляду.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору на розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі від 04.07.2016 № ОБ-П-10074/1064, укладеного на підставі протоколу про результати торгів від 16.06.2016 №37 між комунальним підприємством "Міський магазин" та фізичною особою-підприємцем Рудиченком Артемом Юрійовичем, останній отримує можливість провадити підприємницьку діяльність в засобі пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, який розміщується у визначеному згідно п. 1.2 та 1.3 цього договору місці (надалі - місце), відповідає вимогам, що зазначені у п. 1.4 договору, та отримує послуги з облаштування і утримання місця, а сторона-1 надає послуги з облаштування та утримання місця на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору місце визначене відповідно до схеми розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі на території міста Києва, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.09.2015 №952/від 23.07.2015 №731від 27.04.2016 №291 та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, буд. 11.

Відповідно до п. 1.4 договору засіб пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, що зазначений в пункті 1.1 цього договору, повинен бути у технічно справному стані без жодних механічних та/або корозійних пошкоджень, а також пошкоджень скляних деталей, та має наступні характеристики:

1.4.1. Функціональне призначення: гарячі напої.

1.4.2. Загальна площа: 4 кв.м.

1.4.3. Опис архетипу (типової конструкції): Візок.

1.4.4. Режим роботи: 08.00-21.00.

Пунктами п.2.1, 2.2 договору передбачено, що загальна плата за облаштування та утримання місця визначена за результатами торгів, затверджених протоколом про результати торгів від 16.06.16 №37 складає суму в розмірі: 271 329,41 грн. в тому числі ПДВ за дванадцять місяців.

Починаючи з дати укладення цього договору плата за облаштування та утримання місця за один місяць складає суму в розмірі 22 610,78 грн., в тому числі ПДВ.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що плата за облаштування та утримання місця, зазначені в п. 2.2 цього договору, сплачується підприємцем на рахунок КП «Міський магазин» щомісячно, починаючи з другого місяця дії цього договору протягом перших п'яти календарних днів другого місяця у вигляді платежу в розмірі не менше ніж плата за облаштування та утримання місця за місяць з обов'язковим підписанням акта приймання-передачі послуг з облаштування та утримання місця за місяць протягом п'яти робочих днів з дня настання наступного місяця.

Відповідно до п. 2.6 договору гарантійний внесок, який був внесений підприємцем для участі в торгах, першочергово зараховується як частина або вся сума авансового платежу, зазначеного в п. 2.7 цього договору, а залишок, якщо лишився, зараховується як частина плати за цим договором в наступний черговий платіж (наступні чергові платежі).

Гарантійний внесок, який був внесений підприємцем для участі в торгах, складає суму в розмірі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №65 від 13.06.2016 року.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено зобов'язання позивача забезпечити підприємцю можливість провадити підприємницьку діяльність в засобі пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі.

Згідно з п. 3.4.1 договору підприємець зобов'язана вносити своєчасно та в повному обсязі плату за облаштування та утримання місця на відповідний рахунок сторони 1 згідно з реквізитами, зазначеними в главі 13 цього договору, у розмірі та на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 4.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підсипання його сторонами та діє з 04 липня 2016 року до 03 липня 2017 року, а в частині сплати стороною 2 плати за облаштування та утримання місця - до повного виконання своїх зобов'язань.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що протягом п'яти робочих днів після закінчення кожного місяця протягом строку дії цього договору сторони підписують відповідний акт приймання-передачі послуг.

Відповідно до пункту 5.1 договору за несвоєчасну сплату платежів за облаштування та утримання місця сторона 2 сплачує на користь сторони 1 пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених платежів за облаштування та утримання місця за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до пп. 9.3.5 п. 9.3 договору умовою припинення договору є невиконання або систематичне неналежне виконання Боржником п. 2.5-2.7, пп. 3.4.1, 3.4.2, 3.4.6 п. 3.4 Договору.

Додатковою угодою № 1 від 01.12.2016 року сторони дійшли згоди про часткове зупинення (призупинення) виконання зобов'язань підприємця , передбаченого п. 2.5 договору щодо внесення плати за облаштування та утримання місця на термін до виконання позивачем свого зобов'язання, закріпленого у п. 3.2.1 стосовно можливості підприємця провадити підприємницьку діяльність в засобі пересувної дрібно роздрібної торговельної мережі.

16.06.2017 сторонами складено акт огляду місця відносно відсутності самовільно розміщених іншими особами засобів пересувної дрібнозбірної торговельної мережі з відповідною фотофіксацією.

На підставі вищезазначеного акту 16.06.2017 року сторонами укладено додаткову угоду №2 згідно з п.1 якої дія договору відновлено з 04 липня 2017 року до 16 січня 2018 року, а в частині сплати стороною 2 плати за облаштування та утримання місця - до повного виконання своїх зобов'язань.

Листом від 02.08.2016 №77 позивач повідомив відповідача про заборгованість, а у разі її несплати - про розірвання договору та демонтаж засобу пересувної торгівлі.

Листом від 13.09.2017 №295-1371 у зв'язку з несплатою ФОП Рудиченком А.Ю. плати за облаштування та утримання місця з початку дії договору, його повідомлено про розмір заборгованості за договором та про одностороннє розірвання договору й демонтаж засобу пересувної торгівлі у випадку несплати боргу.

08.12.2017 протоколом № 91 комісії по проведенню торгів на право розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торгівельної мережі в місті Києві КП «Міський магазин» ухвалено розірвати договір № ОБ-П-10074/1064 щодо розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі від 04.07.2016.

08.12.2017 на підставі наказу КП «Міський магазин» № 21-п про розірвання договору щодо розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі розірвано договір № ОБ-П-10074/1064 щодо розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі від 04.07.2016.

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи за період дії договору з 04.07.2016 року по 08.12.2017 року ФОП Рудиченком А.Ю. здійснено оплати по договору на загальну суму в розмірі 15 000,00 грн.

У матеріалах справи наявні акти надання послуг, не підписані відповідачем, однак, наявні листи в яких зазначалося розмір заборгованості по договору, які направлялися на адресу відповідача та на які останній жодним чином не відреагував, у тому числі, не висловивши будь-яких заперечень проти факту надання послуг у період дії договору.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом строку дії договору відповідач не звертався до позивача з вимогою дострокового розірвання договору, як це передбачено пунктом 5.3. договору. Даний договір не визнавався в судовому порядку недійсним, а тому його умови (у тому числі щодо місячної плати за договором) є обов'язковими для виконання сторонами.

На думку позивача станом на дату подачі позову відповідачем не сплачено за облаштування та утримання місця суму в розмірі 213 214,05 грн.

Також, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 34 067,51 грн. за період з 09.12.2017 року по 08.06.2018 року, інфляційні втрати в розмірі 29605,15 грн. за період з 09.12.2017 року по 21.10.2019 року (відповідно до розрахунку фактично нараховано за період з 09.12.2017 року по серпень 2019 року включно) та три проценти річних в розмірі 11 934,00 грн. за період з 09.12.2017 року по 21.10.2019 року.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 599 та 629 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 4 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 2 ст. 613 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

У статті 614 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором № ОБ-П-10074/1064 щодо розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі від 04.07.2016 з врахуванням строку дії договору та періодів стягнення.

Так, свої зобов'язання щодо надання послу з облаштування та утримання місця для розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі позивачем виконано, про що свідчить підписаний сторонами акт від 16.06.2017 огляду Місця відносно відсутності самовільно розміщених іншими особами засобів пересувної дрібно роздрібної торгівлі, в якому зазначено, що цей акт підтверджує забезпечення підприємцю можливості провадити підприємницьку діяльність в засобі пересувної дрібно роздрібної торгівлі та про відсутність претензій сторін,а також додаткова угода № 2, якою продовжено строк дії договору.

За таких обставин посилання відповідача на незабезпечення позивачем можливості розмістити засіб торгівлі є безпідставним, так само, як і посилання на ст. 762 Цивільного кодексу України, оскільки між сторонами відсутні правовідносини найму.

До того ж, як свідчать обставини справи, на час до облаштування місця торгівлі відповідач на підставі додаткової угоди № 1 був звільнений від оплати за спірним договором.

Так само обґрунтованим, є стягнення з відповідача пені за період з 09.12.2017 по 08.06.2018, інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 09.12.2017 по 21.10.2019 на підставі зробленого судом перерахунку суми стягнення.

За приписами частини першої статті 230 ГК України, пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Положеннями статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені положення законодавства та межі позовних вимог, за які суд не може виходити згідно ч. 3 ст. 237 ГПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване та законне рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Рудиченка Артема Юрійовича залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2020 у справі №910/15122/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Фізичну особу - підприємця Рудиченка Артема Юрійовича.

4. Матеріали справи № 910/15122/19 повернути господарському суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 03.08.2020.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова