1 квітня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів: Григор'євої Л.І.,
Балюка М.І., Барсукової В.М., -
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю “Айова” (далі - ТОВ “Айова”) про розірвання договору оренди земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 24 грудня 2009 року,
встановила:
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ним та ТОВ “Айова” 2 червня 2006 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,6896 га, яка знаходиться на території Рогівської сільської ради Уманського району Черкаської області, строком на 10 років зі сплатою орендної плати в розмірі 1,5 % від проіндексованої вартості земельної ділянки. Указом Президента України від 19 серпня 2008 року “Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” було підвищено розмір орендної плати за договорами оренди земельних ділянок до 3%, однак відповідач відмовляється переглянути розмір орендної плати та збільшити її розмір відповідно до Указу Президента України8. Просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 3 лютого 2009 року.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2009 року позов задоволено.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 24 грудня 2009 року рішення міськрайонного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення апеляційного суду Черкаської області від 24 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Л.І. Григор'єва
М.І. Балюк
В.М. Барсукова