Справа №348/1292/20
Провадження № 1-кс/348/398/20
31 липня 2020 року слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12020090200000485 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с Зарічччя, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, громадянину України, з повною загальною середньою освітою, який працює рамником у ФОП « ОСОБА_7 », зареєстрований у с. Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у цивільному шлюбі, його цивільна дружина вагітна, раніше судимому: 11.05.2019 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за вчинення злочинів, передбачених ч.1ст.185, ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном 2 роки,
встановила:
31.07.2020 в Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області надійшло клопотання про застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання наведено наступне. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 будучи раніше судимим на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив, у період невідбутої частини покарання, повторно вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин. 28 липня 2020 року близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння прийшов до приміщенні супермаркету «SPAR+», що адресою: м. Надвірна, вул. Княгині Ольги, 1А, Івано-Франківської області, де умисно, повторно, у присутності працівників та відвідувачів супермаркету «SPAR+», без застосування насильства, відкрито викрав пластикову скриньку для пожертвувань, всередині якої містилися грошові кошти в сумі 126 гривень, після чого покинув приміщення магазину. В цей час дії ОСОБА_5 були помічені свідком ОСОБА_8 , який переконавшись у його злочинних намірах побіг слідом за останнім та почав голосно кричати до нього з вимогою зупинитись і повернути викрадене майно, однак, підозрюваний не відреагував та продовжив реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на відкрите заволодіння чужим майном. 29 липня 2020 року о 16 годині 55 хвилин в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 30 липня 2020 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України. Обгрунтована підозра підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 30.07.2020, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідне для запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки запобіжні заходи не пов'язані з триманням під вартою не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Прокурор та старший слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, в обґрунтування клопотання навели доводи викладені у клопотанні, просили таке задовольнити. Прокурор не заперечував щодо врахування даних про особу підозрюваного, які були наведені у судовому засіданні захисником, окрім того, що підозрюваний є опікуном, оскільки на підтвердження цього не надано відповідного рішення суду.
Підозрюваний просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки у підозрюваного є постійне місце проживання, сім'я, яку необхідно утримувати, ризики заявлені у клопотання вважає недоведеними, а також вважає недоведеним застосування виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги прокурора, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, слідчий суддя встановила наступні обставини та надала їм правову оцінку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого злочину, яка підтверджується доказами, долученими до клопотання та не оспорюється стороною захисту.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Однак, сторона обвинувачення обґрунтовує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України з урахуванням зазначених критеріїв, виключно тяжкістю покарання, яке передбачене за вчинення інкримінованого підозрюваному злочину.
У ході розгляду клопотання не доведено також наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки як зазначив прокурор у судовому засіданні свідки та потерпілий не висловлювати побоювання щодо незаконного впливу на них з боку підозрюваного. Крім цього, як справедливо зазначив захисник підозрюваний визнав вину, що теж виключає наявність такого ризику.
Однак, враховуючи особу підозрюваного, його репутацію, а саме те, що він раніше судимий, вчинив новий злочин в період іспитового строку, слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний з встановленою періодичністю вчиняє злочини проти власності, незважаючи на наявність роботи та доходу.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя прийшла до висновку, що у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити, оскільки прокурором не доведено, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти ризику, передбаченому п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який слідчий суддя вважає доведеним.
Враховуючи вищенаведене, підозрюваному слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту та покласти на підозрюваного обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведених прокурором обґрунтувань, надавши йому можливість заробляти собі на життя та утримувати сім'ю. Тому з урахуванням того, що злочин вчинено у нічний час заборонити йому виходити з дому у цей період доби.
Керуючись ст. 181, 194, 198 КПК України, слідчий суддя,
постановила:
Відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці - до 30 вересня 2020 року, що полягає у забороні залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 21.00 години до 06.00 години.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця праці;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою як особи, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, за необхідності використовувати електронні засоби контролю.
Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування більш суворого запобіжного заходу.
Негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти, зобов'язати його невідкладно прибути до місця свого проживання до 20.00 години.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає
негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1