9 квітня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Міжгірської селищної ради, редакції газети «Верховина» про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2009 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в № 29 (10014) районної газети «Верховина» за 16 квітня 2009 року розміщена стаття прес-служби Міжгірської селищної ради «Про мітинг та про тих, хто стояв за його проведенням», у якій міститься неправдива, негативна інформація про проведені 10 квітня 2009 року збори громадян біля Міжгірської селищної ради та про них, позивачів, як ініціаторів, організаторів і учасників таких зборів, поширенням недостовірної інформації їм завдана моральна шкода.
Позивачі просили визнати недостовірною та зобов'язати відповідачів спростувати інформацію про них, позивачів, як організаторів, ініціаторів та учасників мирних зборів громадян, що відбулися 10 квітня 2009 року біля Міжгірської селищної ради з приводу систематичного порушення Міжгірською селищною радою земельного та іншого законодавства, що міститься в статті «Про мітинг та про тих, хто стояв за його проведенням», яка розміщена в № 29 (10014) районної газети «Верховина» за 16 квітня 2009 року й була нею поширена, спростувати таку інформацію шляхом повідомлення в газеті «Верховина» про ухвалене судове рішення з публікацією його тексту, зобов'язати редакцію газети «Верховина» опублікувати в газеті таке спростування, а також стягнути з відповідачів на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 - 7 тис. грн., на користь ОСОБА_5 - 10 тис. грн., на користь ОСОБА_6 - 12 тис. грн.
Рішенням Міжгірського районного суду від 6 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 9 грудня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, або змінити рішення суду, або передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у касаційних скаргах просять скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення або передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарг та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційних скарг у цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити, рішення Міжгірського районного суду від 6 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 9 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України: Л.М. Лихута
Л.І. Охрімчук
Ю.Л. Сенін