2 квітня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Пшонки М.П., Костенка А.В., Романюка Я.М., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, ОСОБА_5 про поділ спадкового майна за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2009 року,
У вересні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив розділити в натурі спадковий будинок АДРЕСА_1 відповідно до часток сторін у праві власності на будинок, посилаючись на те, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належить 37/100 частин вказаного будинку, 63/100 частин будинку належить ОСОБА_5, яка не бажає розділити будинок у добровільному порядку.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 рудня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 47/100 частин будинку АДРЕСА_1, загальною вартістю 22 042 грн. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 53/100 частин цього ж будинку, загальною вартістю 25 093 грн. Стягнуто з позивача на користь ОСОБА_6 різницю у вартості часток в розмірі 4 602 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Костенко А.В. Романюк Я.М.