Єдиний унікальний номер 448/807/20
Провадження № 3/448/341/20
10.07.2020 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., з участю законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 - Мушак Б.С., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Мостиського відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, учня 11-го класу Мостиської ЗОШ №3 І-ІІІ ступенів,
за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -
Неповнолітній ОСОБА_1 24.06.2020р. близько 21:18 год., знаходячись за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї опікунки ОСОБА_2 зокрема: вчинив умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, погрозами фізичною розправою їй та її дітям, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода її психічному здоров'ю.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в присутності законного представника ОСОБА_2 , вину свою у скоєнні вказаного правопорушення визнав, у вчиненому розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов'язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017р., зазначено, що під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п.14 ч.1 ст.1 вищенаведеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім зізнання, факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №711681 від 01.07.2020 року; рапортом помічника чергового Мостиського ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області Карвацького С.Б. від 24.06.2020р. про отримання повідомлення від ОСОБА_2 про факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення; та іншими документами, доданими до протоколу.
Аналізуючи наведені докази, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, що передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, крім правопорушень, перелічених в ч.2 ст.13 КУпАП, застосовуються заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП.
З урахуванням характеру і обставини вчиненого правопорушення (вчинив правопорушення в неповнолітньому віці - 17 років), особу порушника (який є неповнолітнім, посередньо характеризується за місцем свого проживання, вперше притягується до адміністративної відповідальності), ступінь його вини та майновий стан (непрацюючий, учень 11-го класу), обставину, що пом'якшує відповідальність, - щире розкаяння, і те, що вчинене ним правопорушення не відноситься до категорії правопорушень, за які неповнолітні несуть відповідальність на загальних підставах, суд вважає, що до останнього належить застосувати один із заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП,- у виді попередження.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення суддею постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 420,40 грн. (2102грн.х0.2)
Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст.23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.
Враховуючи, що до неповнолітнього ОСОБА_1 застосовано захід впливу - попередження, яке не є адміністративним стягненням, суд прийшов до висновку, що з останньої не підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 24-1, 33, 34, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та застосувати захід впливу, передбачений статтею 24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді попередження.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення через Мостиський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В.Кічак
Постанова набирає законної сили «___» ______________ 20__ р.
Суддя Ю.В.Кічак