Єдиний унікальний номер:448/607/20
Провадження № 1-кп/448/146/20
Іменем України
30.07.2020 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська клопотання прокурора Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140230000976 від 14.12.2016р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України,
До Мостиського районного суду Львівської області надійшло клопотання прокурора Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140230000976 від 14.12.2016р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказаним правопорушенням.
З вищевказаного клопотання слідує, що слідчим відділом Мостиського ВП ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження 12016140230000976 від 14.12.2016р., за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 07.12.2016р. невідома особа шахрайським способом заволоділа грошима ОСОБА_4 в сумі 4980грн., зокрема, потерпілий ОСОБА_4 через сайт «ОLX» мав намір придбати пару коліс до трактора у невстановленого чоловіка, а тому здійснив перерахунок грошових коштів в сумі 4980грн. Однак, невідома особа не виконала зобов'язання щодо поставки товару.
Зазначає, що в ході проведення досудового розслідування проведено комплекс слідчих та процесуальних дій, спрямованих на повне та об'єктивне дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення, однак не вдалося встановити особу, яка вчинила злочин підстав для повідомлення підозри конкретній особі про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення не представилось можливим.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення відноситься до категорії кримінальних правопорушень невеликої тяжкості і на теперішній час минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки з моменту вчинення вказаного кримінального правопорушення минуло три роки, прокурор просить закрити кримінальне провадження у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просить таке задовольнити із підстав наведених у клопотанні.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що органи досудового розслідування мали можливість встановити особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення, однак цього не зробили.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши і дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
За приписами ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст.7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до положень ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Ст.25 КПК України визначає, що прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно з ч.4 ст.38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно ч.1 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Аналіз вищенаведених положень КПК України дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч.1 ст.284 КПК України має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
У відповідності до ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У контексті наведеного, всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення та винуватості особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.
Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі «Євген Петренко проти України» (заява № 55749/08 від 29.01.2015 року) п. 65 «...для того, щоб розслідування могло вважатися «ефективним», воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості».
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження та оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
З матеріалів досудового розслідування встановлено, що 14.12.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140230000976 внесено відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, а саме про те, що невідома особа, шахрайським способом заволоділа грошима в сумі 4980грн., що належить ОСОБА_4 .
Оглянувши матеріали кримінального провадження, встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось з грудня 2016р. червень 2019р., водночас фактично із грудня 2016р. матеріали кримінального провадження складаються лише із заяви, протоколу допиту потерпілого та містять ухвалу слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 26.01.2017р. про надання тимчасового доступу до речей та документів, яка не виконана, слідча дія не проведена, що в розумінні КПК України не може вважатися ефективним (повним) досудовим розслідуванням.
На думку суду, правові засоби для встановлення осіб, які вчинили правопорушення, не вичерпано, оскільки слідчий не провів всіх необхідних слідчих дій для встановлення дійсних обставин злочину та осіб, які його скоїли, не виконав в повному обсязі вказівки прокурора, а тому закриття кримінального провадження внаслідок неналежного виконання слідчим та прокурором своїх обов'язків порушує права потерпілого на захист. Вказане досудове розслідування не може вважатись ефективним, ретельним, безстороннім, сумлінним та таким, що спрямоване на виконання завдань кримінального провадження.
Окрім цього, відповідно до вимог п.1-1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п.3-1 частини 1 цієї статті якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Тобто, вказані норми кримінального процесуального закону пов'язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Водночас, як вбачається з матеріалів кримінального провадження органами досудового розслідування не в повному обсязі проведено всі слідчі (розшукові) дії, для встановлення винної особи, а відтак передчасним є висновок, що особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, неможливо встановити.
Відмова прокурору у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження не позбавляє його можливості повторного звернення до суду із зазначеним клопотанням після проведення повного та всебічного досудового розслідування, відповідно до норм КПК України.
Враховуючи вищенаведене, закриття кримінального провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України суперечитиме інтересам потерпілого, завданням та засадам кримінального провадження, принципу верховенства права та матиме формальний характер, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити, матеріали кримінального провадження №12016140230000976 від 14.12.2016р. слід повернути прокурору.
На підставі викладеного та керуючись п.3-1 ч.1, ч.4 ст.284, ст.ст.372, 376 КПК України, суд , -
У задоволенні клопотання прокурора Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140230000976 від 14.12.2016р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, - відмовити.
Матеріали кримінального провадження №12016140230000976, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, - повернути до Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1