Єдиний унікальний номер 448/714/20
Провадження № 1-кс/448/172/20
30.07.2020 року слідчий суддя Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська клопотання начальника СД Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020140230000214 від 10.06.2020 року, погоджене з заступником начальника Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про арешт майна,
Начальник сектору дізнання Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12020140230000214 від 10.06.2020 рокуза ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, звернувся до суду із зазначеним клопотанням про арешт майна, покликаючись на те, що 10.06.2020 року до Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області надійшла заява ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , в якій останній просить прийняти міри до невідомої особи, яка за адресою: АДРЕСА_2 приймає металобрухт без належних на це дозвільних документів, тобто незаконно здійснює операції з металобрухтом.
Вказує, що за даним фактом 10.06.2020 року були внесені відомості до ЄРДР за №12020140230000214 з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.213 КК України.
Покликається на те, що в ході досудового розслідування, допитаний як свідок ОСОБА_5 показав, що 06.06.2020 року та 10.06.2020 року в одному із складських приміщень, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , він здавав металобрухт, однак невідомий мужчина, який приймав даний брухт, на його прохання не видав жодних квитанцій. На його думку даний пункт прийому металобрухту діє без відповідних дозвільних документів.
Зазначає, що 23.07.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області проведено огляд території, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де розташовані складські приміщення, інші будівлі та споруди, де в одному із складських приміщень та на території, що прилягає до нього, виявлено та вилучено 563 кг брухту чорних металів (металеві предмети, старий посуд, елементи транспортних засобів, різних приладів, сільськогосподарського інвентарю на ін.), вагу марки «DAHONGYING» та два зошити із записами.
З метою забезпечення збереження речових доказів, просить накласти арешт на зазначене вище майно, що було виявлене та вилучене під час огляду території, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Начальник сектору дізнання Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду клопотання, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, вказавши, що вимоги клопотання про накладення арешту підтримує у повному обсязі.
Враховуючи неприбуття в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст.107 КПК України.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно з ч.2 ст.40-1 КПК України дізнавач уповноважений, зокрема, проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом; звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Комплексний аналіз вказаних положень КПК України свідчить про те, що дізнавач має право звертатися за погодженням з прокурором до слідчого судді з клопотанням виключно про застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом.
Проте, як зазначалося вище, питання порядку звернення з клопотанням про арешт майна врегульовано статтею 171 КПК України, де передбачено, що правом звернення з таким клопотанням наділений прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Також ч.2 ст.39-1 КПК України містить зазначення переліку повноважень керівника органу дізнання, а саме: 1) визначати дізнавача, який здійснюватиме дізнання, а у випадках здійснення дізнання групою дізнавачів - визначати старшого цієї групи, який керуватиме діями інших дізнавачів; 2) відсторонювати дізнавача від проведення дізнання за ініціативою прокурора або з власної ініціативи та призначати іншого дізнавача за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу (самовідводу) або неефективного дізнання; 3) ознайомлюватися з матеріалами дізнання, давати дізнавачу письмові вказівки, що не суперечать рішенням та вказівкам прокурора; 4) вживати заходів для усунення порушень вимог законодавства у разі їх допущення дізнавачем; 5) здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків, користуючись при цьому повноваженнями дізнавача;6) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Із змісту вказаної статті вбачається, що керівник органу дізнання має право здійснювати лише вказані у цій статті, а також інші повноваження, прямо передбачені КПК України.
Таким чином, клопотання не містить відповідного обґрунтування того, у зв'язку з чим до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в порядку, передбаченому ст.171 КПК України звернувся саме дізнавач (керівник органу дізнання).
Так, згідно з ч.2 ст.171 КПК України клопотання про арешт майна повинне містити підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, яке має бути підтверджене доданими до клопотання документами, а слідчий суддя з урахуванням принципу диспозитивності обмежений виключно відповідним обґрунтуванням письмового клопотання та доданими до нього документами. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Наведене свідчить про те, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 КПК України.
Згідно з вимогами ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу.
Вище наведене є підставою для застосування до вказаного клопотання положень ч.3 ст.172 КПК України та необхідності повернення клопотання прокурору для усунення вищевказаних недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.170-172, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання начальника СД Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020140230000214 від 10.06.2020 року, погоджене з заступником начальника Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про арешт майна - повернути прокурору для усунення недоліків клопотання, встановивши строк для усунення недоліків - сімдесят дві години з моменту отримання ухвали суду.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1