Справа №463/3488/20
Провадження №1-кс/463/2047/20
27 липня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
у м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого, -
в провадженні судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 перебуває заява ОСОБА_3 про відвід слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42017210000000040 від 17 лютого 2017 року.
Заяву мотивує тим, що «…слідчий є абсолютним профаном в здійсненні слідства та довершеним невігласом в частині правозастосовної практики в кримінальному процесі. Такі дії мають місце коли даний горе-слідчий в даному провадженні безпідставно відмовив моєму довірителю в визнанні його потерпілим...»
Заявник, який мав брати участь у розгляді заяви у режимі відеоконференції згідно ухвали слідчого судді від 16 липня 2020 року, для розгляду заяви не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.
А тому приходжу до переконання про можливість розгляду заяви без участі заявника та слідчого, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
Оглянувши матеріали заяви про відвід, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.77 КПК України, прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Як вбачається з матеріалів заяви про відвід слідчого, заявник просить відвести слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42017210000000040 від 17 лютого 2017 року.
Із заяви також вбачається, що заявник, посилаючись на положення п.3 ч.1 ст.77 КПК України (слідчий особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості), зазначає, що слідчий відмовив його довірителю в визнанні потерпілим. Таким чином, доводи заявника зводяться виключно до того, що він не погоджується із процесуальними діями слідчого в ході розслідування кримінального провадження, які можуть бути оскаржені у процесуальному порядку.
Відповідно до положень ч.5 ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що наведені заявником обставини не свідчать про існування обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, а тому підстав для задоволення заявника немає.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 81 КПК України, суд
в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42017210000000040 від 17 лютого 2017 року відмовити за безпідставністю.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали складено 03 серпня 2020 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1