17 березня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,
Мазурка В.А., Перепічая В.С., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до державного професійно-технічного навчального закладу «Жовтоводський навчальний центр № 26», треті особи: ОСОБА_7, Жовтоводська виправна колонія № 26 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області, управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою державного професійно-технічного навчального закладу «Жовтоводський навчальний центр № 26» та Жовтоводської виправної колонії № 26 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2009 року,
У травні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що з 27 вересня 2006 року він працював у державному професійно-технічному навчальному закладі «Жовтоводський навчальний центр № 26» (далі - ДПТНЗ «Жовтоводський навчальний центр № 26») на посаді майстра виробничого навчання. Наказом від 23 квітня 2008 року № 3к його було звільнено з роботи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню даної роботи. Вважає звільнення незаконним, оскільки атестація для визначення відповідності його займаній посаді та рівня його кваліфікації відповідачем не проводилась.
Посилаючись на викладене, позивач просив скасувати наказ про звільнення, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 7 серпня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_6 на посаді майстра виробничого навчання ДПТНЗ «Жовтоводський навчальний центр № 26» з 23 квітня 2008 року. Стягнуто з ДПТНЗ «Жовтоводський навчальний центр № 26» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 квітня 2008 року до 14 січня 2009 року в розмірі 16 597 грн. 70 коп. і 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування касаційної скарги ДПТНЗ «Жовтоводський навчальний центр № 26» і Жовтоводська виправна колонія № 26 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області посилаються на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставлять питання про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що звільнення ОСОБА_6 проведено незаконно, оскільки відсутні будь-які фактичні дані про недостатній рівень кваліфікації позивача, тому він повинен бути поновлений на роботі зі стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та з відшкодуванням моральної шкоди.
Проте з такими висновками апеляційного суду повністю погодитись не можна.
Як убачається з наказу ДПТНЗ «Жовтоводський навчальний центр № 26» від 23 квітня 2008 року № 3к ОСОБА_6 було звільнено з роботи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з посиланням на те, що начальником Жовтоводської виправної колонії № 26 у нього було вилучено перепустку на територію колонії, у зв'язку із чим він був позбавлений доступу до робочого місця, встановлені факти аморальної поведінки позивача та виявлену невідповідність його займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню даної роботи.
Згідно зі змістом ч. 3 ст. 235 КЗпП України в разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.
У п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що п ри розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові. Суд не вправі визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.
Однак апеляційний суд зазначеного не врахував, ретельно не перевірив доводів і заперечень сторін щодо обставин, з якими пов'язувалось звільнення позивача, та не звернув уваги на те, що суд може змінити формулювання причин звільнення й привести наказ у відповідність із чинним законодавством про працю, якщо обставинам, які стали підставою звільнення, у наказі дана неправильна юридична кваліфікація.
У зв'язку з викладеним і враховуючи взаємопов'язаність заявлених вимог, визнати рішення апеляційного суду законним і обґрунтованим не можна, тому воно підлягає скасуванню в повному обсязі з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
Касаційну скаргу державного професійно-технічного навчального закладу «Жовтоводський навчальний центр № 26» та Жовтоводської виправної колонії № 26 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко
В.А. Мазурок
В.С. Перепічай