Справа №2А-1027/2010 р.
01 квітня 2010 року
Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Кішкіної І.В.
при секретарі Гаврюхіної О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення
Гірницької районної адміністрації Макіївської міської Ради
про визнання неправомірним відмови щодо виплати недоотриманих
сум на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської Ради про визнання неправомірним відмови щодо виплати недоотриманих сум на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, в якому зазначив, що він є інвалідом 3-ї групи і перебуває на обліку у відповідача, згідно ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому передбачені компенсаційні виплати на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, але відповідач щорічно за період 2004-2006 р.р. сплачує йому у розмірі 21,50 грн. та 90 грн. на підставі ПКМУ від 26.07.1996 р. №836 та ПКМУ від 12.07.2005 р., а не на підставі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому просить стягнути з відповідача недоплату сум на оздоровлення за період 2004-2006 р.р. у сумі 3618,50 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що він перебуває на обліку у відповідача як учасник ліквідації аварії Чорнобильської катастрофи і є інвалідом 3-ї групи. Він має право на пільги та компенсації, які передбачені Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щорічно відповідач повинен сплачувати йому компенсаційні виплати на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Відповідачем щорічна допомога на оздоровлення сплачувалась з 2004 по 2006 р.р. у розмірі 21,50 грн. та 90 грн. Вважає, що відповідач при виплаті компенсації на оздоровлення на підставі Постанов КМУ, а не на підставі ст. 48 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХП від 28 лютого 1991 року, звужує його право на отримання матеріальної допомоги, а саме встановлений законом розмір допомоги, чотири мінімальних заробітних плати, не повинен зменшуватись ніякими нормативно-правовими актами. Вважає, що він мав би отримати щорічну допомогу на оздоровлення за 2004-2006 роки у розмірі за 2004 рік: 237 грн. мінімальна заробітна плата х 4 = 948 грн. - 21,50 грн. = 926,50 грн., за 2005 рік: 332 грн. мінімальна заробітна плата х 4 = 1328 грн. - 90 грн. = 1238 грн., 2006 рік: 386 грн. х 4 = 1544 грн. - 90 = 1454 грн., усього недоотримана сума 3618,50 грн., яку він просить стягнути з відповідача.
Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради ОСОБА_3, яка діє за довіреністю, у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала, заперечувала проти їх задоволення та пояснила, що позивач перебуває на обліку в УТСЗН як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та визнаний інвалідом 3-ї групи, у зв'язку з чим, згідно ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХП від 28 лютого 1991 року мав право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Однак, на підставі ст. 62 вищевказаного Закону, роз'яснення порядку застосування закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання місцевими органами виконавчої влади та інші. Відповідно до п.3 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту населення. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок державного бюджету. В ч.2 ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямовування цих видатків. Згідно п.5 ст.4 Бюджетного кодексу України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належить нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу та інших законів України. Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання, тому всі виплати, передбачені Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХП від 28.02.1991 р., у тому числі виплати щорічної допомоги на оздоровлення, і які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачуються у розмірі, встановлених постановою КМУ. Компенсація на оздоровлення за 2004, 2005, 2006 роки сплачена згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобільської катастрофи". В зазначеній постанові розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС інвалідам 3-ї групи складає за 2004 рік - 21,50 грн., за 2005-2006 р.р. 90 грн. Оскільки управління праці та соціального захисту населення є бюджетною організацією та немає своїх коштів, воно має право сплачувати тільки ті кошти, які надходять по цільовому призначенню та в розмірах, які були закладені рішенням Верховної Ради в державний бюджет. Згідно п.1.2 “Положення про управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради”, затвердженого рішенням виконкому Макіївської міської ради від 22.06.2005 р. №680/3 управління є підзвітним та підконтрольним міському голові, голові районної адміністрації, управлінню праці та соціального захисту населення Макіївської міської ради та відповідно головному управлінню праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації. У відповідності до п.1.4 цього ж Положення управління в своїй діяльності керується Конституцією України, іншими Законами України, указами Президента України та Кабінету Міністрів України. Згідно роз'яснень Міністерства юстиції України № 21-9-9743 від 21.09.2005 р. щодо врегулювання питання виплати компенсації і допомог громадянам, які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають здійснюватись у розмірах, кратних розміру мінімальної заробітної плати, ст. 95 Коституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Виходячи з того, що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України “Про статус та соціальних захист громадян, які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також те, що позивач отримав зазначені виплати на оздоровлення відповідно до Постанови КМУ №562, вимоги позивача не грунтуються на нормах чинного законодавства України і задоволенню не можуть підлягати, тому просить в задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом 3-ї групи і перебуває на обліку в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської Ради як особа, яка постраджала внаслідок Чорнобильської катастрофи (арк.с.7).
Позивачеві відповідачем сплачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 2004 рік - 21,50 грн., 2005 рік - 90 грн., 2006 рік - 90 грн. (арк.с.4,5).
Згідно зі ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 92 п. 1 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина.
Згідно зі ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХП від 28.02.1991 р. щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах інвалідам 3-ї групи чотири мінімальних заробітних плати, при цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Постановою Кабінету Міністрі України №562 від 12.07.2005 р. всупереч Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначену законом на час здійснення виплати, установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі. Між тим з моменту прийняття вказаної постанови встановлені нею розміри щорічної допомоги залишалися незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразо змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.
Відповідно до ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, оскільки правова норма про розмір щорічної допомоги на оздоровлення, встановлена ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХП від 28.02.1991 р. була діючою, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закон України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", а не постанови Кабінету Міністрі України.
Згідно зі ст. 71 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХП від 28.02.1991 р. дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.
Таким чином, враховуючи зазначене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути недоотримані суми допомоги на оздоровлення за 2004 рік, 2005 рік, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати за винятком отриманих сум: за 2004 рік: 237 грн. мінімальна заробітна плата х 4 = 948 грн. - 21,50 грн. = 926,50 грн., за 2005 рік: 332 грн. мінімальна заробітна плата х 4 = 1328 грн. - 90 грн. = 1238 грн., усього недоотримана сума 2164,50 грн.
Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради відповідно до п.2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 р. № 256, починаючи з 29.10.2003 р. виплату одноразової грошової допомоги на оздоровлення здійснюють органи праці та соціального захисту населення, та відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” проводиться розрахунок одноразової грошової допомоги на оздоровлення.
При цьому позовні вимоги позивача про стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік задоволенню не підлягають, оскільки дія абзацу другого та третього частини четвертої ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із ст. 77 п. 37 Закону України №3235-ІV від 20.12.2005 р. "Про державний бюджет України на 2006 рік", який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України.
На підставі викладеного, Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 р. ?ро щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, та керуючись ст.ст. 159, 161, 163 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання неправомірним відмови щодо виплати недоотриманих сум на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2004-2006 роки задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради в виплаті ОСОБА_1 недоотриманих сум на оздоровлення за 2004-2005 роки згідно розмірів, встановлених ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи”.
Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради на користь ОСОБА_1 недоотримані суми на оздоровлення за 2004 рік, 2005 рік 2164 грн.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2006 рік відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя