Дата документу 30.07.2020 Справа № 554/6169/20
Провадження №3/554/1509/2020
30 липня 2020 року м.Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Січиокно Т.О., розглянувши матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
04 липня 2020 року, о 02 годині 54 хвилини, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Сосюри,62 в м Полтаві, з ознаками алкогольного сп'яніння, про що свідчили різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, незв'язне мовлення. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленному законом порядку, в Полтавському обласному наркологічному диспансері, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Його неявка не є перешкодою для розгляду справи без його участі.
У судове засідання прибула його захисник Фесенко Ю.О., яка просила суд закрити провадження в справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п.п.1, 6 ст.247 КУпАП, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також на час вчинення та розгляду справи в суді, відсутній нормативний акт, яким встановлено караність даного діяння. При цьому зазначила, що на відеозаписі з відеореєстратора поліцейського відсутні будь - які ознаки алкогольного сп'яніння в ОСОБА_1 . Останній має тяжкий стан здоров'я, є інвалідом 3 групи, приймає медичний препарат, у вміст якого входить етанол. Окрім цього, після зупинки керованого ним транспортного засобу, він розпилив собі в рот лікарський засіб ІЗО - МІК, що могло викликати запах етанолу з порожнини рота. Запропонувавши пройти освідування, працівник поліції не роз'яснив порядок його проведення на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 не зазначав у протоколі, ні на відеозапису про свою відмову від його проходження та для нього не були відомі причини його необґрунтованого доставлення до медичного закладу, а пояснення свідків є неналежним доказом та не можуть бути використані для доведення вини.
Заслухавши пояснення адвоката Фесенко Ю.О., дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, приходжу до такого висновку.
Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно п. 1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Приписи п.2.5 Правил дорожнього руху визначають, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 11 листопада 2015 року № 1431/27858, передбачено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до частини 3 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд в закладах охорони здоров'я проводиться у випадках незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Судом досліджено відеозапис, який доданий до протоколу як доказ, на якому зафіксовано зупинку водія ОСОБА_1 працівниками поліції 04.07.2020 року о 02.54 год з причин порушення ним ПДР, пов'язані з не включенням покажчиків повороту та не користування пасками безпеки. У ході спілкування з водієм працівник поліції висловив підозру щодо перебування того в стані алкогольного сп'яніння та повідомив про такі ознаки, які відповідають даним, викладеним в протоколі. Далі водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці або ж в умовах лікувального закладу, дану вимогу працівник поліції виловлював неодноразово. Натомість ОСОБА_1 поскаржився на погане самопочуття, зазначивши, що вживав спиртні ліки, бо йому стало погано. Надалі ОСОБА_1 погодився проїхати з працівниками поліції до Полтавського обласного наркологічного диспансеру для проходження освідування, однак, перебуваючи в умовах лікувального закладу, відмовився його пройти.
З приводу доводів захисника в тій частині, що поліцейські не роз'яснили ОСОБА_1 порядку проходження огляду на стан сп'яніння, слід звернути увагу на положення п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. ОСОБА_1 як водій повинен бути обізнаний з нормами відповідного Закону і його незнання з цих норм не може звільняти його від відповідальності.
Натомість, в матеріалах справи наявний висновок щодо результатів медичного огляду, складений лікарем - наркологом 04.07.2020 року, о 03 год. 30 хв., відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився. (а.с.3).
На переглянутому відеозаписі зафіксовано, що працівник поліції констатує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння та такий факт той не заперечив, не наполягав на проходженні огляду, а свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили це своїми підписами в протоколі.
Присутність цих свідків зафіксована в протоколі, як того вимагає Закон та їхні письмові пояснення наявні в матеріалах справи, а отже процедура складення протоколу поліцейськими не порушена.
Надаючи оцінку діям водія ОСОБА_1 відносно того, чи керував той транспортним засобом, про що той на місц3і зупинки автомобіля заперечував, суд виходить з даних відеозапису, на якому зафіксовано, що станом на 04 липня 2020 року, о 02 годині 50 хвилин, останній перебував на водійському сидінні, не заперечував своїх дій, спрямованих на керування транспортним засобом, керування автомобілем іншим особам не передавав.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що факт керування водія ОСОБА_1 є неспростованим і в заданій обстановці у нього не було жодних вагомих підстав відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому на розгляд суду не надано доказів стосовно того, що водій мав хворобливий стан, який би заважав йому у встановленому Законом порядку пройти огляд на стан сп'яніння, а вживати лікарські засоби під час керування, які б могли впливати на стан водія і вказувати на ознаки сп'яніння є недопустимим.
Таким чином винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за викладених вище обставин доведена протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ДПР18 № 410008 від 04.07.2020 року, висновком щодо результатів медичного огляду від 04.07.2020 року, письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 04.07.2020 року, даними відеозапису.
До даних відносин суд застосовує положення ст.. 130 КУпАП в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Закон № 2617-VІІІ), а стаття 286-1 КК є виключена.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 мають місце ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення слід врахувати характер вчиненого адміністративного правопорушення, його тяжкість, особу порушника, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а тому до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200, 00 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Строк позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з дня вилучення посвідчення водія в ОСОБА_1 .
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Т.О. Січиокно