Справа № 538/2168/19
Провадження № 2/538/92/20
22 липня 2020 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі :
головуючого - судді Бондарь В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Горілей Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами , -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів. В обгрунтування своїх вимог вказує, що від проживання в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_3 , який постійно проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 05 червня 2002 року з відповідача стягнено аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 20 руб. на одну дитину щомісячно, починаючи з 06 березня 2002 року до його повноліття. 13 червня 2005 року шлюб з відповідачем розірвано, актовий запис № 71.10 січня 2007 року вона вступила в шлюб з ОСОБА_5 , актовий запис № 01, зареєструвавши його в виконкомі Пісківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області. 24 жовтня 2012 року вона розірвала цей шлюб, актовий запис № 24, зареєструвавши розірвання в відділі державної реєстрації актів цивільного стану Лохвицького районного управління юстиції Полтавської області. Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 вересня 2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розмірів аліментів - задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, визначений постановою про стягнення аліментів Лохвицького районного суду Полтавської області від 05 червня 2002 року, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з набрання чинності цього рішення суду й до досягнення сином ОСОБА_3 повноліття. Відповідно до розрахунку державного виконавця Лохвицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Колісник А.Ю. станом на 08.04.2019 року за період з 01.03.2004 року по 01.03.2019 року заборгованість по аліментах складає: 68 417,59 грн. Копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.04.2019 року ВП № 27117783 щодо стягнення аліментів їй не направлялась, а вручена державним виконавцем Колісник А.Ю. лише на її прохання 23 грудня 2019 року. Раніше про це їй не було відомо. Сума пені за несвоєчасну сплату аліментів у період з 01.03.2004 року по 01.03.2019 рік становить 20 881,43 грн. В зв"язку з чим, просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заборгованість по виплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 68 417,59 грн., а також пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 20 881,43 грн.
Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що з позовними вимогами позивача не погоджується та надає наступні заперечення. Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів та розрахунок пені по виплаті аліментів є незрозумілим, одностороннім, містить арифметичні помилки та не підтверджує безспірності заборгованості. З нього не вбачається як державним виконавцем нараховувалася заборгованість зі сплати аліментів. Крім того з позовної заяви не вбачається, що при розрахунку заборгованості враховані документи (квитанції) щодо часткового погашення заборгованості зі сплати аліментів та термін пред'явлення позовів. Він добровільно надає матеріальну допомогу на утримання сина та не ухиляється від її надання, що підтверджується квитанціями (копії надаються). На даний момент він перебуває в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 та має на своєму утриманні 3 дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Окрім цього, син відповідача, ОСОБА_8 , є дитиною інвалідом, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 . Його сім"я отримує державну соціальну допомогу як малозабезпечена сім'я. Дружина ОСОБА_7 , здійснює догляд за їх сином, ОСОБА_8 , є непрацездатною та отримує державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю, що підтверджується довідкою Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області № 1575 від 25.11.2019. З урахуванням вище викладеного просить суд відмовити у задоволенні позову (а.с.38-49).
Позивач надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що відповідно до розрахунку державного виконавця станом на 08.04.2019 року за період з 01.03.2004 року по 01.03.2019 року заборгованість по аліментах складає 68 417,59 грн. Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів є зрозумілим і таким, що не містить арифметичних помилок та підтверджує його безспірність. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дитина інвалід, не є сином відповідача, а заборгованість по сплаті аліментів у відповідача виникла з 2004 року, двоє дітей у нього народилося значно пізніше. Просить задовольнити позов повністю (а.с.56).
08.07.2020 року надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, в якому позивач ОСОБА_2 зазначив, що згідно розрахунку державного виконавця Лохвицького районного відділу ДВС станом на 08.04.2019 за період з 01.03.2004 по 01.03.2019 заборгованість по аліментам складає 68 417,59 грн. На даний момент він перебуває в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 . Має на своєму утриманні 3-х дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . До того ж, син ОСОБА_8 , є дитиною інвалідом. Сім'я отримує державну соціальну допомогу як малозабезпечена сім'я. Дружина ОСОБА_7 , здійснює догляд за сином, ОСОБА_8 , є непрацездатною та отримує державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю. До того ж, він перебуває на обліку в Пісківській АЗПСМ з діагнозом остеохондроз поперекового відділу хребта, протрузії міжхребетних дисків, деформуючий спондильоз попереково - крижового відділів хребта. Сечокам'яна хвороба. Камінь правої нирки. Кісти обох нирок. Хронічний компенсований тонзиліт. Він періодично лабораторно лікується в Пісківській АЗПСМ. Тому просить суд повністю звільнити його від заборгованості по сплаті аліментів, що утворилась у розмірі 68 417,59 грн. з виконання виконавчих листів № 2-282 від 05.06.2002 року та № 2/538/73/17 від 22.09.2017 року виданих Лохвицьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.71-82).
13.07.2020 року надійшов відзив на зустрічний позов, відповідно до якого, відповідач ОСОБА_1 повністю заперечує проти зустрічного позову ОСОБА_2 про звільнення його від заборгованості по сплаті аліментів, що утворились у розмірі 68 417,59 грн. з виконання виконавчих листів № 2-282 від 05.06.2002 року та № 2/538/73/17 від 22.09.2017 року виданих Лохвицьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та просить відмовити в зустрічному позові.
У судовому засіданні позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 свій позов підтримала та просила задовольнити із зазначених у ньому підстав. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 просила відмовити.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Позовні вимоги зустрічної позовної заяви підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову в зустрічному позові виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 06 липня 2001 року виконкомом Пісківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (а.с. 3).
Згідно довідки виконавчого комітету Пісківської сільської ради Лохвицького району від 04.12.2019 року № 1814, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею за даною адресою проживає та зареєстрований син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.4).
Постановою Лохвицького районного народного суду Полтавської області від 05 червня 2002 року з відповідача стягнено на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 20 руб. на одну дитину щомісячно, починаючи з 06 березня 2002 року і до його повноліття (а.с.14).
13 червня 2005 року шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Лохвицького районного управління юстиції Полтавської області 19.07.2005 року, актовий запис 71 (а.с.18).
10 січня 2007 року ОСОБА_11 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , актовий запис № 01, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданого виконкомом Пісківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (а.с.20).
24 ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_1 розірвала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лохвицького районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 24 (а.с.19).
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 вересня 2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розмірів аліментів задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, визначений постановою про стягнення аліментів Лохвицького районного суду Полтавської області від 05 червня 2002 року, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з набрання чинності цього рішення суду й до досягнення сином ОСОБА_3 повноліття (а.с.15-17).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державного виконавця Лохвицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Колісник А.Ю. станом на 08.04.2019 року заборгованість по аліментах становить 68 417,59 грн. (а.с.5-13).
Постановою про закінчення виконавчого провадження від 08.04.2019 року ВП № 27117783 постановлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-282 виданого 05.06.2002 року Лохвицьким районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини, закінчити (а.с.23).
Згідно з наданою таблицею - розрахунком пені по виплаті аліментів з 2004-2019 роки, загальна сума пені становить 20 881,43 грн. (а.с.24).
12 липня 2010 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_12 , актовий запис № 57, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Лохвицького районного управління юстиції Полтавської області (а.с.43).
В даному шлюбі в них народилося двоє дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.48, 49).
Згідно довідки Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області від 25.11.2019 року № 1575, вбачається, що ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться на обліку в Лохвицьке УСЗН і отримує державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю, за період з травня 2019 року по жовтень 2019 року в сумі 12 738,00 грн. (а.с.44).
Як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , батьком записаний ОСОБА_13 , мати ОСОБА_12 (а.с.47).
Згідно посвідчення Серія НОМЕР_1 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , є дитиною інвалідом, розмір допомоги 713,30 грн., посвідчення видане на термін з 15.08.2008 року по 10.09.2021 року (а.с.46).
Відповідно до повідомлення про надання державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім"ї, встановлено, що за заявою представника сім"ї ОСОБА_7 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішення комісії призначено соціальну допомогу з 01.12.2019 року по 31.12.2019 року в сумі 2806,16 грн., та з 01.01.2020 року по 31.05.2020 року в сумі 2890,24 грн. (а.с.45).
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської орбласті від 30.06.2020 року № 495, встановлено, що ОСОБА_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку в управлінні та одержує допомогу на дітей з інвалідністю віком до 18 років та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю віком від 6 до 18 років по 10.09.2021 року (а.с.81).
Відповідно до довідки виданої Пісківською АЗПСМ № 116 від 26.06.2020 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно перебуває на обліку в Пісківській АЗПСМ з діагнозом: остеохондроз поперекового відділу хребта, протрузії міжхребетних дисків, деформуючий спондильоз попереково - крижового відділів хребта. Сечокам'яна хвороба. Камінь правої нирки. Кісти обох нирок. Хронічний компенсований тонзиліт. Хронічний гастродуоденіт. Періодично амбулаторно лікується (а.с.82).
Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов сім"ї ОСОБА_2 від 24.06.2020 року, встановлено, що сім"я складається з п"яти осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , син - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , дочка - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , син дружини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , дитина - інвалід, який в повній мірі перебуває на утриманні ОСОБА_2 . Діти в сім"ї забезпечені усім необхідним. Відносини в сім"ї дружні. ОСОБА_2 характеризується з позитивної сторони. Сім"я живе за рахунок ведення особистого селянського господарства: утримує в своєму господарстві ВРХ, свиней, птицю (а.с.80).
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частинами 3, 4 ст. 194 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
Державним виконавцем з підстав, передбачених пунктом 10 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження, а саме повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ (а.с.23).
Відомостей про оскарження дій державного виконавця та скасування зазначеної постанови суду не надано.
У зв'язку з закінченням виконавчого провадження з виконання рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини примусове виконання рішення державним виконавцем припинено.
Позивач за первісним позовом на власний розсуд обрала способом захисту свого порушеного права не оскарження дій державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження, а стягнення непогашеної заборгованості по сплаті аліментів з ОСОБА_2 .
Такий спосіб захисту не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а також положенням Сімейного кодексу України.
Стягнення заборгованості за аліментами рішенням суду передбачено ст.ст. 194-195 Сімейного кодексу України.
Згідно із частиною 3 статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом.
Частиною першою та третьою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
У відповідності до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Відповідач за первісним позовом подав до суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на ст. 197 СК України.
Згідно ч. 2 ст. 197 Сімейного кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, враховуючи, що заборгованість по аліментам у відповідача виникла за його вини, так як він був усвідомлений про обов'язок утримувати дитину та зважаючи на майновий стан ОСОБА_2 , який не працює, потребує лікування, наявності на утриманні ще двох неповнолітніх дітей, а також той факт, що дружина відповідача є непрацездатною, здійснює догляд за сином ОСОБА_8 , який є дитиною інвалідом, сім"я отримує соціальну допомогу як малозабезпечена сім"я, суд дійшов висновку, що позовна вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню, а саме стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по виплаті аліментів у розмірі 48 417, 59 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення пені по виплаті аліментів слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.
Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена у ст. 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи; на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного і грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.
У постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та зробила висновок про те, що пеня на заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
S=(A1 х 1% х Q1)+(A2 х 1% х Q2)+………+(An х 1% х Qn), де:
S - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини 1статті 196 СК Українипені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Зазначені висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення пені за несплату аліментів позивачем проведено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, згідно якого загальний розмір пені за період з березня 2004 року по березень 2019 року становить 20 881,43 грн. (а.с. 24).
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок пені за несплату аліментів проведений не за вище наведеною формулою, яка зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд виходить із загальних підстав диспозитивності, змагальності, розпорядження позивачем своїми правами, правом на визначення предмету, правової підстави позову, і вважає, можливим стягнути суму 20 881,43 грн., як пені за прострочення сплати аліментів в межах пред'явлених позивачем вимог.
Суд не має процесуального права виходити за межі позовних вимог.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, враховуючи, що відповідачем за первісним позовом не спростовано вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів позивачу за вказаний період, оскільки він знав про судове рішення про стягнення аліментів, тому заборгованість зі сплати аліментів виникла саме з його вини, тому суд вважає позовні вимоги в цій частині доведеними і обґрунтованими та незважаючи на невірний розрахунок позивачем за первісним позовом (в бік зменшення пені), позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки первісний позов задоволено частково, тому на підставі ст. 141 ЦПК України враховуючи, що при зверненні до суду позивач була звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 50 % суми, яка підлягала сплаті при зверненні до суду з позовом в сумі 420,40 грн.
Щодо вимог зустрічної позовної заяви про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 197 Сімейного кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» також передбачено, що суд може за передбачених статтею 197 Сімейного кодексу України умов повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Таким чином, повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише у випадку, коли заборгованість виникла у зв'язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення
Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Тобто з аналізу даної правової норми вбачається, що питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов'язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні аналогічних спорів необхідно виходити з інтересів дитини (дітей), оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини (дітей) з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в обгрунтування своїх зустрічних позовних вимог посилався на те що, він хворіє та потребує лікування, не має постійної офіційної роботи та стабільного заробітку, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та утримує дитину дружини ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , який є дитиною-інвалідом, сім"я отримує державну соціальну допомогу як малозабезпечена сім"я, аліменти сплачував, але не в повному розмірі, так як не мав матеріальної змоги, допомагав дитині, купляв одяг, заборгованість по аліментам в сумі 68 417,59 грн. поставить його сім"ю в скрутне матеріальне становище.
Позивач за зустрічним позовом вважає ці обставини такими, що є підставами для повного звільнення його від заборгованості по сплаті аліментів в сумі 68 417,59 грн.
Разом з тим, позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів понесення ним витрат на лікування у зв'язку з встановленими діагнозами, розміру цих витрат, конкретного періоду їх понесення, з метою встановлення судом неможливості сплати аліментів в конкретний період часу, та як наслідок, утворення заборгованості у зв'язку зі значними витратами на лікування, зумовленими хворобами платника аліментів.
З огляду на те, що доказів понесення витрат на лікування у зв'язку з хворобами, що є підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами, у розумінні частини другої статті 197 СК України, позивачем суду не надано, суд відхиляє доводи позивача за зустрічним позовом про те, що його незадовільний стан здоров'я є підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Позивачу було достеменно відомо, що постановою Лохвицького районного народного суду Полтавської області від 05 червня 2002 року з нього стягнено на користь ОСОБА_11 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 20 руб. на одну дитину щомісячно, починаючи з 06 березня 2002 року і до його повноліття.
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 вересня 2017 року зменшено розмір аліментів, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з набрання чинності цього рішення суду й до досягнення сином ОСОБА_3 повноліття.
Однак і після зменшення розміру аліментів позивач за зустрічним позовом їх не сплачував у відповідному розмірі, встановленого рішенням суду, в результаті чого утворилась заборгованість.
Надання позивачем за зустрічним позовом допомоги дитині в грошовій формі, придбання одягу, суд розцінює, як добровільне виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання та розвитку дитини, піклування про здоров'я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Суд відхиляє посилання позивача за зустрічним позовом на статус багатодітної сім'ї, як на підставу повного звільнення його від сплати заборгованості та зазначає, що утримання дитини від іншого шлюбу не повинно відбуватись за рахунок дитини, порядок утримання якої визначено рішенням суду.
З урахуванням наведеного, зазначені позивачем обставини не мають істотного значення у розумінні ч. 2 ст. 197 СК України та не є підставою для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами. Суду позивачем за зустрічним позовом не надано доказів про тяжку хворобу та існування істотних обставин, які б могли слугувати достатньою підставою для повного звільнення від заборгованості за аліментами, тому суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю.
Оскільки у зустрічному позові відмовлено повністю, то відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 180, 194, 195, 196, 197 СК України, ст.ст. 76, 80, 89, 141, 228, 229, 258, 263-268, 272-273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість по виплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 48 417, 59 грн. та пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 20 881,43 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в дохід держави судовий збір в сумі 420,40 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами - відмовити за необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Лохвицького
районного суду В.А.Бондарь