Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/851/20
Провадження № 3/553/690/2020
Іменем України
29.07.2020м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Новак Ю.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Полтавського відділу поліції ГУНП у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.44 КУпАП України ,-
До Ленінського районного суду м. Полтави 17.07.2020 року надійшов після доопрацювання адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 .
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР№247737 від 04.05.2020 року вказано, що 29.02.2020 року, близько 18:00 год., гр. ОСОБА_1 за адресою м. Полтава, вул. 4 Лінія, 21 був керував та був зупинений на автомобілі «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 . В ході огляду автомобіля, на передній панелі було виявлено поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження. На підставі висновку експерта № 535/90 від 12.03.2020 року, встановлено, що дана речовина являється канабісом, вага якого в перерахунку на суху речовину становить 3,252 г., тим самим громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.44 КУпАП.
Постановою слідчого відділення поліції №2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 22.04.2020 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170030000185 від 01.03.2020 року закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За умовами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, в силу положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст.1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст.3 Конституції України).
У відповідності зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року (далі - ЄСПЛ ), не тільки Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), але й, практика ЄСПЛ застосовується судами України як джерело права, та має більшу юридичну силу чим норми КПК України, оскільки згідно ст.19 Закону, законодавчий орган держави (орган представництва) має здійснювати експертизу та перевірку чинних законів і підзаконних актів на відповідність Конвенції та практиці ЄСПЛ.
Питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення врегульовано статтею 247 КУпАП. Приписи цієї статті встановлюють обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно з частиною шостою ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи датою закриття кримінального провадження є 22.04.2020 року.
Згідно п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Тобто на момент розгляду даної справи закінчилися строки щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст.44 ч.1 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.38, 247 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44 ч.1 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту проголошення.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ю. Д. Новак