03.08.2020 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 533/555/20
провадження № 1-кп/533/65/20
03 серпня 2020 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
прокурора ОСОБА_2 ,
потерпілої ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , (в режимі відеоконференції);
захисника ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12020170200000160 за обвинуваченням,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новолутківка Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта професійно-технічна, раніше судимий:
1) вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 20.06.2019 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
2) вироком Решетилівського районного суду від 28.11.2019 року за ч.2 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки, покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян виконувати самостійно;
3) вироком Кобеляцького районного суду від 20.12.2019 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік;
4) ухвалою Козельщинського районного суду від 11.02.2020 року відповідно п.11 ч. 1 ст. 537 КПК остаточно визначено покарання у виді двох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено останнього від відбування покарання з іспитовим строком на два роки та штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який виконується самостійно; штраф сплачений;
5) вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 09.06.2020 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України, до покарання призначеного даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 28.11.2019 року, вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20.12.2019 року та ухвалою Козельщинського районного суду від 11.02.2020 року і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 1 (один) місяць,
у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
02.06.2020 року близько 01 години 00 хвилин ОСОБА_4 прийшов до господарства ОСОБА_3 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де впевнившись у відсутності небезпеки викриття зі сторони власника та інших осіб, повторно, шляхом відчинення кватирки вікна, проник до нежитлового будинку та викрав: водяний насос марки АРС; компресор із холодильника марки «Донбас»; електрочайник марки REINFORD, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 1343,58 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив крадіжку, поєднану із проникненням у житло, вчинену повторно, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.
При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів, прокурором висловлено думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому необхідно обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішенні долі речових доказів.
Обвинувачений, потерпіла, захисник погодились з думкою прокурора.
Враховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Судом роз'яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.
Сторони кримінального провадження проти даного рішення суду не заперечували. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішенні долі речових доказів.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті, інші показання надавати відмовився.
Вину визнає в повному обсязі, щиро кається.
Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, дослідивши письмові докази, необхідні для вирішенні долі речових доказів, процесуальних витрат, вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, а його дії органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.3 ст.185 КК України.
Обставина, яка пом'якшуює покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Прокурор в судовому засіданні просив призначити покарання обвинуваченому у виді 3-х років позбавлення волі, застосувати ч.4 ст.70 КК України та призначити остаточне покарання шляхом поглинення більш суворим покаранням покарання, яке призначено попереднім вироком. Потерпіла просила призначити остаточне покарання у виді 4-х років позбавлення волі.
Таким чином, відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризуєтьсянегативно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку сторін провадження, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений засуджений вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 09.06.2020 року за ч. 2 ст.185 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць, то при призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до ч. 4 ст.70 КК України вважає за необхідне застосувати принцип поглинення більш суворим покаранням менш суворого.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів у справі, підлягають стягненню з обвинуваченого згідно довідок до висновків експертів.
Оскільки обвинувачений перебуває під вартою на підставі вироку Козельщинського районного суду Полтавської області від 09.06.2020 року, який набрав законної сили, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, визначення судом остаточного покарання у виді позбавлення волі, строк такого покарання, співвідношення строку покарання з строком набрання вироком законної сили, в тому числі, в разі апеляційного оскарження, відсутність постійного місця проживання, роботи або доходу у обвинуваченого, відсутність міцних соціальних зв'язків, з метою забезпечення виконання остаточного судового рішення, суд вважає необхідним до набрання цим вироком законної сили, обрати обвинуваченому запобіжний захід у цій справі у вигляді взяття під варту.
Як вбачається з вироку Козельщинського районного суду Полтавської області від 09.06.2020 року судом застосовано ст. 71 КК України, враховано вирок Решетилівського районного суду Полтавської області від 28.11.2019 року, вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20.12.2019 року та ухвалу Козельщинського районного суду від 11.02.2020 року, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, негайно взято під варту в залі суду.
Таким чином, оскільки судом застосовується ч.4 ст.70 КК України, визначається остаточне покарання за вищевказаним вироком, то необхідно також зарахувати обвинуваченому в строк відбуття покарання період відбуття покарання за попереднім вироком, починаючи з 09.06.2020 року.
На підставі вищенаведеного, керуючись ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд
Визнати винуватим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (три) роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 09.06.2020 року, більш суворим покаранням, яке призначено цим вироком, визначити остаточне покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати в строк відбуття покарання те покарання, яке відбуте за вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 09.06.2020 року, а саме період з 09.06.2020 року до набрання вироком законної сили.
Речові докази: водяний насос марки АРС; компресор із холодильника марки «Донбас»; два шурупи та білий тримач дротів, частини пластику чорного кольору, кришку до чайника чорного кольору, вимикачі та розетку, електрочайник марки REINFORD - повернути власнику - ОСОБА_3 .
Речові докази: сокиру, ножниці - повернути власнику - ОСОБА_7 .
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 190 грн (сто дев'яносто грн).
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Козельщинський районний суд Полтавської області.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1