Справа № 530/550/20
Номер провадження 3/530/96/20
31.07.2020 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Должко С.Р., секретаря Пилипенка Є.С., розглянувши матеріали, які надійшли із Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючий, мешканець АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер суду невідомий, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався,-
17.05.2020 року о 18 годині 40 хвилин, в с.м.т.Опішня, по вул. Незалежності,35 грн. ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 в стані адкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах спиртного з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду в установленому порядку для визначення стану алкогольного сп"яніння водій ОСОБА_1 , відмовився в присутності двох свідків чим порушив п.2.5 ПДР за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину визнав та пояснив, що він керував своїм автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано, що суди повинні при розгляді справ про адміністративне правопорушення з'ясовувати всі обставини перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 , повністю підтверджується, протоколом про адміністративне правопорушення, де в графі пояснення особи вказано «керуваня передано водієві ОСОБА_2 ».
Норма ст.61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно частин 1,2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. При цьому, застосування уповноваженими на те посадовими особами заходів адміністративного впливу здійснюється в точній відповідності із законом (ч.3 ст.7 КУпАП).
Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до норм КУпАП суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду розглянуто звернення голови Донецького апеляційного суду Лісового 0.0. (вх. № 290/0/157- 20 від 02 липня 2020 року) та секретаря судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Мосьондза 1-А. (вх. № 289/0/157-20 від 02 липня 2020 року) щодо вирішення питання про те, чи підлягають з 01 липня 2020 року адміністративній відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особи, які вчинили керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до 01 липня 2020 року.
До набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22 листопада 2018 року (далі - Закон), тобто до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Після набрання чинності Законом, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, було виключено з частин першої та третьої статті 130 КУпАП та закріплено у статті 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Звернуто увагу, що відповідно до частини першої статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Близькі за змістом положення містяться у частині другій статті 4 КК, відповідно до якої кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини другої статті 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Доцільно взяти до уваги, що у теорії права виділяють три види дії нормативно- правового акта: 1) пряма дія; 2) зворотна (ретроактивна) дія; 3) переживаюча (ультраактивна) дія.
Переживаюча (ультраактивна) дія (окремі положення нормативно-правового акту продовжують свою дію навіть після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акта чи зміни відповідної його частини). Зокрема, ультраактивність має місце тоді, коли приписи нормативно-правового акта, який діяв раніше, поширюються на не реалізовані або не припинені на момент втрати ним чинності правовідносини, оскільки дія акта, який вводиться замість діючого раніше, поширюється лише на нові правовідносини, що виникнуть після набрання ним чинності.
Виходячи із цих положень до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.
У свою чергу, стаття 8 КУпАП передбачає, що закони, які пом'якшують або , скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Аналогічні положення містяться у частині другій статті 5 КК, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Виходячи із зазначених положень особи, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за статтею 286-1 КК, адже Законом було посилено юридичну відповідальність і замість адміністративної відповідальності було передбачено кримінальну відповідальність, яка є найбільш суворою за змістом державного примусу та правовими наслідками. Так, на відміну від статті 130 КУпАП у редакції від 07 липня 2016 року, згідно з якою керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тощо, каралось штрафом у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, санкція статті 286-1 КК передбачає покарання у виді штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена пунктом 6 частини першої статті 247 КУпАП, також відсутня. Згідно з цим пунктом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Звернуто увагу, що в цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до статті 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена.
Статтею 253 КУпАП встановлено, що, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) дійде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Звернуто увагу, що передача матеріалів справи про керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тощо, з тих міркувань, що зазначене діяння, передбачене статтею 286-1 КК, не може бути здійснена з огляду на те, що у статті 253 КУпАП йдеться про випадки, коли було вчинено кримінальне правопорушення, однак з тих чи інших об'єктивних або суб'єктивних підстав замість відкриття кримінального провадження було розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суди мають здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, які було вчинено до 1 липня 2020 року, відповідно до цієї статті у редакції, чинній на вчинення таких діянь.
Обираючи вид стягнення, суддя визнає обставинами, що пом"якшують відповідальність не виявлено. Обставин, що обтяжують відповідальність - суддя не вбачає.
Беручи до уваги особу правопорушника, наслідки скоєного для громадян і суспільства, характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, матеріальний стан, обставини, які обтяжують і пом"якшують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 , стягнення у виді штрафу, з позбавленням прав керування всіма видами транспортних засобів, з метою запобігання вчинення ним нових правопорушень у подальшому.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору у справах про адміністративні правопорушення встановлено в сумі 420 грн. 40 коп..
Керуючись ст ст. 33-36, ч.1 ст.130, 284, 289, 294 КУпАП, суддя , -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти стягнення виді штрафу в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням прав керування всіма видами транспортних засобів на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер суду невідомий - 420 (чотириста двадцять) грн. 40 копійок судового зборуна користь держави.
Стягнення судового збору проводити на користь держави (Державної судової адміністрації України) отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку: UA 908999980313111256000026001.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Зіньківський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області С.Р. Должко