Троїцький районний суд Луганської області
Справа №: 433/991/20
Провадження № 3/433/319/20
21.07.2020 року
Суддя Троїцького районного суду Луганської області Певна О.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Троїцького відділу поліції ГУ НП в Луганській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освіто, пенсіонера, маючого встановлену ІІІ групу інвалідності, одруженого, до адміністративної відповідальності не притягувався, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП
До Троїцького районного суду Луганської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №131976 від 05.07.2020, 05 липня 2020 року о 20 год. 50 хв. гр. ОСОБА_1 , за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не виконав законних вимог поліцейського, а саме здійснив злісну непокору працівнику поліції, що полягала у виштовхуванні поліцейського з оселі та чіпляння за формений одяг.
В судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив, що він, його дружина ОСОБА_2 та менша його дочка ОСОБА_3 є власниками квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в якій він та його дружина мешкають на даний час. 05 липня 2020 року, приблизно о 20-30 год., він повернувся додому та побачив, що приїхала його старша дочка ОСОБА_1 , яка на протязі тривалого часу мешкала в м. Авдіївка Донецької області. Без будь-яких підстав вона почала влаштовувати конфлікт, в ході якого вони розмовляли на підвищених тонах, при цьому слів нецензурної лайки ніхто не висловлював та фізичної сили ніхто не застосовував. Потім його донька зателефонувала в поліцію. Коли приїхала оперативна група, вона надала письмову згоду на вхід працівників поліції до квартири, хоча фактично такого права не мала, оскільки не є власником квартири. Коли фактично незаконно працівники поліції зайшли до квартири, до нього було застосовано фізичну силу та вдягнуті кайданки, в результаті чого йому були завдані тілесні ушкодження у вигляді слідів здавлення обох зап'ястних суглобів.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи, вивчивши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності та матеріали адміністративної справи, вважає що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП не знайшла свого підтвердження, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 185 КУпАП відповідальність особи настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
За диспозицією ст. 185 КУпАП обов'язковим елементом об'єктивної сторони правопорушення є настання реальних наслідків, а саме злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі щодо ОСОБА_1 вказано, що останній не виконав законних вимог поліцейського, проте не зазначено, яких саме. А виштовхування працівника поліції з оселі не може бути розцінено, як законну вимогу поліцейського.
Проте, ст.30 Конституції України гарантує недоторканість житла чи іншого володіння особи, до яких не допускається проникнення або проведення в них огляду чи обшуку, інакше як за вмотивованим рішенням суду, а за ст.62 цього ж Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки не містить даних, які характеризують об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського), що прямо закладено в диспозиції даної статті.
Статті 245, 280 цього ж Кодексу, встановлюють обов'язок органу чи посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, зокрема, на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення особою та вини цієї особи у його вчиненні.
Згідно ж зі ст.251 вказаного Кодексу, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 38 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов'язаних із: 1) рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій; 2) безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні злочину; 3) припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які знаходяться в житлі або іншому володінні. Проникнення поліцейського до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном. Про застосування вказаного поліцейського заходу обов'язково складається протокол.
Проте, будь-яких доказів на підтвердження провини вказаної особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, у тому числі щодо злісної непокори цієї ж особи нібито законним вимогам працівників поліції, під час досудового провадження не здобуто, що у сукупності з переліченим вище, свідчить про відсутність в діях зазначеної особи складу наведеного правопорушення.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, розглядом протоколу встановлено, що в даному конкретному випадку сам протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому є неналежним та недопустимим доказом та не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а відтак в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях, передбаченого ст. 185 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.7, 173-2, 245, 247, 251, 280, 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя О.С. Певна