Справа № 420/2931/20
21 липня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Орленко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування припису,-
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 19.02.2020р. №91-ДК/0028Пр/03/01/-20.
Ухвалою суду від 13.04.2020р. відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Водночас, судом витребувано у Головного управління Держгеокадастру в Одеській області належним чином засвідчену копію припису Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 19.02.2020р. №91-ДК/0028Пр/03/01/-20 та документів на підставі яких його прийнято.
Ухвалою суду від 19.05.2020р. ухвалено перейти до розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 02.06.2020р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Ухвалою суду від 30.06.2020р., яка занесена до протоколу судового засідання залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначила, що не погоджується із прийняттям припису Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 19.02.2020р. №91-ДК/0028Пр/03/01/-20, посилаючись на те, що будь-який представник відповідача до позивача із перевіркою не з'являвся та відповідно жодні документи до перевірки не надавались, а з припису неможливо встановити які порушення вчиненні позивачем. Також, позивач вказала, що характер дій посадовців ГУ Держгеокадастру в Одеській області, на її думку, свідчать про їх упередженість, оскільки скарга позивача від 18.11.2019р. залишена без належної перевірки та реагування, у той час як в інтересах підприємця ОСОБА_3 вчинено активні дії щодо сприяння йому у зборі доказів проти позивача. На думку позивача, оскаржуваний припис відповідачем прийнято без дотримання принципу пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а також, до відома позивача не доведено про початок проведення будь-яких дій, про підстави, якими керувались посадовці при підготовці до складання припису, та не доведено до відома, чи складались інші документи стосовно позивача і які саме. Разом з тим позивач зазначала, що відповідно даних інформаційної довідки №200173561 до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про житловий будинок по АДРЕСА_1 та про площу земельної ділянки (кв.м) 1283,00 кв.м. а також те, що нерухомість на праві власності позивач отримала у спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 яка збудовано ще в 1960 році та належало у складі колгоспного двору на праві власності прадіду позивача ОСОБА_5
13.05.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву згідно якого відповідач не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1 та просить суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у місті Одеса управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Борзяковим В.І. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 19.02.2020 № 91-ДК/32/АП/09/01/-20, у ході перевірки якого встановлено, що відомості щодо реєстрації земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, у відділі у м.Одеса Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Державному земельному кадастрі відсутні. Листом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 12.02.2020р. №01-08/68 повідомлено Головне управління, що інформація щодо прийнятих рішень Одеською міською радою стосовно передачі зазначеної земельної ділянки у власність або користування відсутня. Згідно інформації Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради встановлено, що містобудівні умови та обмеження на проектування будь-яких об'єктів будівництва на зазначеній земельній ділянці не видавались. Крім того, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право спільної часткової власності на житловий будинок, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_1 (3/5 частини). У технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок відображена експлікація земельної ділянки, згідно якої загальна площа земельної ділянки складає 0,1275га. Відповідач зазначав, що ОСОБА_1 направлено повідомлення про виклик у зв'язку з проведенням перевірки від 10.04.2020 №92-ДК/0019/04/01/-20, у якому належним чином повідомлено про необхідність надання пояснень, проте таким правом позивач не скористалась. Відповідач зазначив, що відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 14.02.2020р. №91-ДК/46/АО/10/01/-19 встановлено, що земельна ділянка яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не сформована та не зареєстрована, огороджена парканом, який облаштований воротами та хвірткою. На частині земельної ділянки, орієнтовною площею 0,009 га розташований одноповерховий житловий будинок, інша частина земельної ділянки вільна від забудови. Відповідач, посилаючись на положення ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України зазначив, що позивач не виконав свого обов'язку щодо належного та своєчасного оформлення права власності земельною ділянкою, на якій знаходиться належне йому нерухоме майно, та проявив бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством заходів щодо цього, а наявність у позивача права власності на частину будівлі ні яким чином не впливає на його обов'язок щодо усунення вказаних порушень. Поряд з тим, відповідач наголосив, що зміст порушення конкретизований та викладений у приписі відповідно до норм законодавства, а Головне управління не обмежує права позивача щодо вибору способу і усунення вимог порушення законодавства, а також на звернення до Головного управління за відповідним тлумаченням змісту припису.
25.05.2020р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач зазначила, що у відзиві на адміністративний позов відсутні обґрунтування причин бездіяльності відповідача за зверненням від 18.11.2019р. щодо захоплення земельної ділянки забудовниками та, що у дійсності копію акту від 19.02.2020р. позивачу не направлено, чим, на думку позивача, укрито факт проведення перевірочних дій стосовно ОСОБА_1 . Також позивач зазначала, що посилання відповідача на направлення повідомлення про виклик у зв'язку з проведенням перевірки від 10.04.2020р. не відповідає дійсності та не підтверджується, оскільки будь-яких повідомлень позивач не отримувала, а від ГУ Держгеокадастру лише 24.03.2020р. надійшов припис державного інспектора ГУ Держгеокадастру в Одеській області Борзякова В.І., акт обстеження від 14.02.2020р., на який посилається відповідач, є недостовірним, оскільки будь-яке обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 у присутності позивача не проводилось. При цьому, позивач зазначала, що рішенням Одеської міської ради №3203 від 25.04.2018р., ОСОБА_1 , надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та скасовано п.68 додатку №1 рішення Одеської міської ради від 24.12.2014р. №6027-УІ (гр. ОСОБА_4 - АДРЕСА_1). Також, позивач зазначила, що будь-які строки на оформлення прав не визначені законодавством та, що нею сплачуюється земельний податок щодо спірної земельної ділянки.
21.07.2020р. до суду від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі третьої особи.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
16.01.2020р. ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру України в Одеській області із заявою про самовільне зайняття земельної ділянки, що належить територіальній громаді м.Одеси за адресою АДРЕСА_1 громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.142-143т.1).
14.02.2020р. державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у місті Одеса Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Борзяковим Вячеславом Ігоровичем складено акт обстеження земельної ділянки від 14.02.2020р. (а.с.159-161 т.1)
19.02.2020р. державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у місті Одеса Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Борзяковим Вячеславом Ігоровичем складено акт про проведення позапланової перевірки за дотриманням вимог земельного законодавства, під час використання земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.162-165 т.1).
Зі змісту вказаного акту від 19.02.2020р. вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направлялись повідомлення про виклик для надання пояснень у зв'язку з проведенням перевірки, однак останні за викликом не з'явились.
У ході проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 використовують земельну ділянку орієнтованою площею 0,1275 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Приписом державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у місті Одеса Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Борзяковим Вячеславом Ігоровичем від 19.02.2020р. №91-ДК/0028Пр/03/01/-20, у зв'язку з використанням ОСОБА_1 земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, приписано у 30-денний термін з дня отримання припису усунути порушення (а.с.157-158 т.1)
Позивач, не погоджуючись із прийняттям вказаного припису звернулась до суду із вказаним позовом про його скасування.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначені Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» 19 червня 2003 року № 963-IV, відповідно до положень ст. 9 якого державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.
Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель
Так, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Статтями 125, 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ч.6-9 ст.118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтеюю Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Таким чином, право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та порядок одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності визначено ст.118 Земельного кодексу України.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 3/5 житлового будинку (41,3 кв.м.) за адресою АДРЕСА_1 перебуває на праві приватної власності у ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №1-1654 від 13.10.2017р., загальна площа земельної ділянки 1283,00кв.м. (а.с.105-107т.1).
Згідно експлікації земельної ділянки, яка відображена у технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого КП «ОМБІ та РОН» 18.11.2008р., загальна площа земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 складає 1283 кв.м. (а.с.108-113 т.1)
Разом з тим, під час з'ясування офіційних обставин справи судом встановлено, що рішенням Одеської міської ради від 25.04.2018р. №3203-VII ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Зі змісту оскарженого припису вбачається, що підставою для його складення стало порушення ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що вказані норми містять лише роз'яснення щодо моменту з якого у особи виникає право власності на земельну ділянку та його оформлення.
В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що є одним з етапів отримання земельної ділянки у власність відповідно до Земельного кодексу України.
Разом з тим, Земельний кодекс України не містить часові обмеження щодо етапів, які передують одержанню безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.
Таким чином, припис Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 19.02.2020р. №91-ДК/0028Пр/03/01/-20 зобов'язує позивача усунути порушення норм ст. 125, 126 Земельного кодексу України, які не містять обов'язкової часової поведінки землекористувача.
Крім того, як вбачається з акту перевірки від 19.02.2020р. про проведення позапланової перевірки за дотриманням вимог земельного законодавства, під час використання земельної ділянки, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога 116-А (а.с.162-165 т.1), перевірка проведена без участі ОСОБА_1 . Зі змісту акту вбачається, що ОСОБА_1 направлялось повідомлення про виклик для надання пояснень у зв'язку з проведенням перевірки, однак ОСОБА_1 не з'явилась, пояснення та документи надано не було.
Так, в матеріалах справи наявне повідомлення Управління з контролю за використанням та охоронною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 10.02.2020р. адресоване ОСОБА_1 , згідно якого повідомлено, що Управлінням проводиться позапланова перевірка за дотриманням вимог земельного законодавства, під час використання земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та запропоновано з'явитись 13.02.2020р. о 10:00 до Управління для надання пояснень (а.с.127-128 т.1). При цьому, складення повідомлення та присвоєння йому реєстраційного номеру не свідчить про його направлення. Поряд з цим, належні та допустимі докази направлення (список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв'язку про його прийняття, опис вкладення у цінний лист, зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, докази направлення електронною поштою або розписка про отримання у разі вручення особисто) вказаного повідомлення на адресу ОСОБА_1 відповідачем до суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, припис Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 19.02.2020р. №91-ДК/0028Пр/03/01/-20 є необґрунтованим, суд приходить до висновку про наявність підстав для його скасування.
Щодо посилання позивача у позові на бездіяльності відповідача за зверненням ОСОБА_1 щодо захоплення земельної ділянки забудовниками, суд зазначає, що не надає оцінки зазначеному, оскільки вказані обставини не стосується предмету розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Частинами1, 3 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80грн.. про що свідчить квитанція №9 від 03.04.2020р.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 840,40 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 19.02.2020р. №91-ДК/0028Пр/03/01/-20 в частині його виконання ОСОБА_1 .
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, м.Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.(вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 31.07.2020р.
Суддя К.О. Танцюра
.