31 липня 2020 р. № 400/2682/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2019 № 0068396-5106-1411, № 0068395-5106-1411, № 0068393-5106-1411,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправним та скасувати прийняте 21.05.2019 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 0068396-5106-1411;
визнати протиправним та скасувати прийняте 21.05.2019 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 0068396-5106-1411;
визнати протиправним та скасувати прийняте 21.05.2019 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 00068393-5106-1411.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема, вказав, що належне йому на праві власності нерухоме майно відноситься до будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Оскільки позивач є керівником Фермерського господарства ОСОБА_1 , нерухоме майно, відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, у 2018 році не було об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
У відзиві (арк. спр. 80-81) Управління просило відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати, відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, є одночасна сукупність двох умов: призначення будівлі для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та те, що особа є сільськогосподарським товаровиробником. Відповідач вказав, що в його розпорядженні відсутня інформація про ведення фізичною особою ОСОБА_1 будь-якої діяльності.
Позивач подав відповідь на відзив (арк. спр. 92-94), в якій заперечив доводи відповідача про відсутність у контролюючого органу відомостей про діяльність ФГ ОСОБА_1 . Також позивач послався на позицію Верховного Суду (постанова від 04.12.2018 у справі № 649/593-16а, адміністративне провадження № К/9901/31007/18), який погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що нерухомість, що належить фізичні особі, яка є засновником сільськогосподарського товаровиробника - малого приватного підприємства, що цією нерухомістю користується, в силу підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Правом подати заперечення на відповідь на відзив Управління не скористалось.
На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Як встановлено судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань (арк. спр. 40-46), позивач є засновником та керівником ФГ ОСОБА_1 (надалі - ФГ), зареєстрованого 25.11.1996 за податковою адресою позивача.
Основним видом економічної діяльності ФГ є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
До позовної заяви ОСОБА_1 додав, зокрема, подані ФГ: «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду» на 1 грудня 2018 року (арк. спр. 48-59), відповідно до якого господарство займалось виробництвом пшениці озимої ячменя озимого, пшениці ярої, гороху; «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства» за 2018 рік (арк. спр. 60-62); «Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» за 2018 рік (арк. спр. 63-73)
Згідно з наданою відповідачем «Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта» (арк. спр. 83-87), за позивачем, зокрема, зареєстровані:
право користування земельними ділянками площею 2,9688 га, 4,874 га, 2,9689 га, 5,1658 га для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на строк 70 років; дата реєстрації права - 25.05.2016;
право власності на земельну ділянку площею 5,7 га для ведення селянського (фермерського) господарства; дата реєстрації права - 31.07.2014;
право оренди (до 05.11.2024, з правом пролонгації) земельної ділянки площею 5,6628 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; дата реєстрації права - 05.11.2014;
право власності (1/2) на нежилий об'єкт мехзагону (АДРЕСА_2 ), площа - 416,2 кв. метрів; дата реєстрації права - 11.01.2011;
право власності (1/2) на нежилий об'єкт зернотоку ( АДРЕСА_3 ), площа - 937,5 кв. метрів; дата реєстрації права - 11.01.2011;
право власності (1/2) на нежилий об'єкт підсобного цеху (АДРЕСА_4), площа - 347,2 кв. метрів; дата реєстрації права - 27.10.2008.
Податковими повідомленнями-рішеннями від 21.05.2019 Управління, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, визначило суми податкового зобов'язання ОСОБА_1 за 2018 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
6 463,13 грн. (нежилий об'єкт підсобного цеху), податкове повідомлення-рішення № 0068396-5106-1411 (арк. спр. 12);
17 451,56 грн. (нежилий об'єкт зернотоку), податкове повідомлення-рішення № 0068395-5106-1411 (арк. спр. 13);
7 747,56 грн. (нежилий об'єкт мехзагону), податкове повідомлення-рішення № 0068393-5106-1411 (арк. спр. 14).
Визначені Управлінням суми відповідають частці позивача у вказаних об'єктах та встановленій рішенням Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 25.05.2017 № 11 ставці податку (1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування), що не перевищує передбачену підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставку (1,5 відсотка).
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Згідно з чинною у 2018 році редакцією підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Виходячи з тексту відзиву, Управління не ставить під сумнів те, що належні позивачу будівлі та споруди (технічні паспорти на які ОСОБА_1 додав до адміністративного позову) є будівлями сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, як вони визначені у затвердженому і введеному в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-200.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі у застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У вказаній позивачем постанові Верховний Суд дійшов висновку, що у випадку, коли фізичній особі - засновнику сільськогосподарського товаровиробника належить нерухоме майно - будівлі сільськогосподарського призначення, що використовуються для сільськогосподарського товаровиробництва, таке майно не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Позивач є засновником та головою ФГ, та належні йому нежилі об'єкти фактично є нерухомістю господарства.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Суд відхилив посилання Управління у відзиві на постанови Верховного Суду, оскільки в них йдеться про застосування іншої норми - підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
До адміністративного суду ОСОБА_1 додав квитанцію про сплату судового збору в сумі 2 305,20 грн.
Загальна сума Рішень складає 31 662,25 грн.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду (надалі - Закон про судовий збір), за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір складав 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, оскільки 1 відсоток ціни позову складає 316,62 грн., позивач мав сплатити 768,40 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), і саме ця сума, відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління.
За таких обставин, надміру сплачена позивачем сума (1 536,80 грн.) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету в порядку, визначеному статтею 7 Закону про судовий збір.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39394277) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 21.05.2019 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (Баштанське управління) податкове повідомлення-рішення № 0068396-5106-1411.
3. Визнати протиправним та скасувати прийняте 21.05.2019 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (Баштанське управління) податкове повідомлення-рішення № 0068395-5106-1411.
4. Визнати протиправним та скасувати прийняте 21.05.2019 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (Баштанське управління) податкове повідомлення-рішення № 0068393-5106-1411.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна