про відвід
м. Вінниця
03 серпня 2020 р. Справа № 120/859/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Заброцької Людмили Олександрівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Кобильняк А.О.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про відвід головуючого судді Заброцької Л.О. в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1
до: Центрального відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)
про: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
У судовому засіданні 03.08.2020 року позивачем подано заяву про відвід головуючої судді Заброцької Л.О.
Частиною 4 статі 40 КАС України передбачено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Таким чином, оскільки позивачем заяву про відвід подано у судовому засіданні, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав та обґрунтованості заяви про відвід, виходжу із наступного.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що позивачем заявлено відвід посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а саме з огляду на відсутність об'єктивності і неупередженості, що виявляється у поводженні судді.
На уточнюючі запитання головуючого в судовому засіданні щодо зазначення конкретних обставин, які, на думку позивача, викликають у нього сумнів у неупередженності або об"єктивності судді, позивач зазначив, що підставою заявлення відводу є поведінка судді при розгляді його справи, зволікання з розглядом справи. При цьому позивач відмовився уточнити, що саме він має на увазі, чи стосується це ухвали суду про повернення позовної заяви, зазначивши, що не згоден з всією поведінкою судді щодо поводження з його справою.
Наведені обставини, на думку позивача, викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Підстави для відводу судді визначені статтею 36 КАС України.
Так, згідно положень частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
При розгляді заяви позивача про відвід судді Заброцької Л.О., судом не встановлено будь-яких вищенаведених обставин, які б давали підстави для відводу судді.
Надання позивачем власної оцінки діям судді під час розгляду справи, не може свідчити про упередженість та заінтересованість судді.
Аналізуючи підстави поданої заяви про відвід, суд зазначає, що незгода позивача або тлумачення на власний розсуд дій судді у даній адміністративній справі, є формою реалізації процесуальних та позапроцесуальних прав позивача. Відтак, сумнів у неупередженості судді, у зв'язку із вчиненням ним процесуальних дій, пов'язаних із з'ясуванням обставин справи, які мають значення для вирішення справи, не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ'єктивність суду.
Також слід зауважити, що, відповідно до частини 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Щодо тверджень позивача про зволікання з розглядом його справи, то такі доводи теж не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідні процесуальні дії вчинялися судом в межах процесуальних строків, встановлених КАС України, з урахуванням перебування судді в щорічній відпустці, а в судовому засіданні 16.07.2020 було оголошено перерву, в зв"язку з необхідністю витребування додаткових доказів у відповідача, що мають значення для правильного вирішення даної справи.
Крім того, при вирішенні питання про відвід судді, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції" від 17.07.1997 року, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до п. п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 року, "для того, щоб встановити, чи може суд вважатися "незалежним" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (2) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності."
Водночас, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії".
Суд наголошує, що при вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя може бути небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та п. 58 рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" від 07.08.1996 року).
Як зазначалося, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Тому, для відведення судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Тому, враховуючи, що заява про відвід ґрунтується лише на суб'єктивних сумнівах позивача у неупередженості суду, переконливих підстав та відповідних обставин для таких сумнівів ним не наведено, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 36, 40, 236, 256, 294 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючій судді Вінницького окружного адміністративного суду Заброцькій Л.О. в адміністративній справі №120/859/20-а за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна