м. Вінниця
03 серпня 2020 р. Справа № 120/2575/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області). У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16.03.2020 № 025650002892 про відмову у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
- зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 16.03.2020.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.05.1995.
16.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи зі зменшенням пенсійного віку за роботу у зоні відчуження, на день звернення якого виповнилося 52 роки.
Рішенням відповідача від 16.03.2020 № 025650002892 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.
Рішення мотивовано тим, що із наданих документів неможливо визначити період та тривалість роботи (служби) позивача безпосередньо у зоні відчуження. Також місце дислокації військової частини (с. Красятичі) належить до зони посиленого радіоекологічного контролю, а не до зони відчуження, а тому не можливо підтвердити право на зниження пенсійного віку для призначення пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Позивач вважає рішення відповідача від 16.03.2020 № 025650002892 протиправним, оскільки до заяви про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку ним було подано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довідки військових частин та військовий квиток, що підтверджує факт роботи позивача в зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів. Тому на думку позивача вказані документи підтверджують його право на зменшення пенсійного віку на 8 років. Відтак, з метою захисту свої прав та інтересів позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 19.06.2020 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до положень ст. 263 КАС України. Крім, того відповідачу встановлено 15 - ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
31.07.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому висловлено прохання відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свою позицію відповідач мотивує тим, що відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, мають право на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років. У разі, якщо у 1987 році особою відпрацьовано від 10 до 14 календарних днів, пенсія може бути призначена із зниженням пенсійного віку на 5 років.
Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як документ що засвідчує особливий статус особи, подається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Форма такої довідки затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122.
Відповідач зазначає, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначає право на пільги, а право на зменшення пенсійного віку може бути визначено лише на підставі первинних документів про роботу у зоні відчуження із зазначенням періоду роботи та населеного пункту чи номер зони відчуження, де проводились роботи.
Відповідач вважає, що позивачем не надано довідки або інших первинних документів, в яких було б зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де ним виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а місце дислокації в/ч (с. Красятичі) належить до зони посиленого радіоекологічного контролю, а не до зони відчуження.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.05.1995 (а.с.5).
16.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи зі зниженням пенсійного віку на 8 років за роботу у зоні відчуження. На день звернення позивачу виповнилося 52 роки (а.с.32)
Рішенням відповідача від 16.03.2020 № 025650002892 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.
Рішення мотивовано тим, що із наданих документів неможливо визначити період та тривалість роботи (служби) позивача безпосередньо у зоні відчуження. Також місце дислокації військової частини (с. Красятичі) належить до зони посиленого радіоекологічного контролю, а не до зони відчуження, а тому не можливо підтвердити право на зниження пенсійного віку для призначення пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (а.с.12).
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача та мотивами його прийняття, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 № 796-XII (далі - Закон від 28.02.91 № 796-XII).
Згідно із ст. 9 Закону від 28.02.91 № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до ст. 10 Закону від 28.02.91 № 796-XII, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Статтею 14 Закону від 28.02.91 № 796-XII, визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій. Пунктом 2 ч. 1 ст. 14 Закону від 28.02.91 № 796-XII передбачено, що до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи належать учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження, у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи.
Судом досліджено копію наданого позивачем посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.05.1995, та встановлено, що він є "Учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" у 1987 р., категорія 2.
Відповідно до ст. 65 Закону від 28.02.91 № 796-XII, статус "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є відмінними. Згідно ч. 3 ст. 65 Закону від 28.02.91 № 796-XII, саме у посвідченні зазначається про належність особі статусу "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" чи "Потерпілого від Чорнобильської катастрофи".
Тому, враховуючи вказівку у посвідченні про статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорії 2), видача такого посвідчення була можливою лише у разі роботи ОСОБА_1 в зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів, адже інші підстави для надання статусу учасника ліквідації 2 категорії пов'язані із подіями та діями, що мали місце у 1986 році.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону від 28.02.91 № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Відповідно до ст. 55 Закону від 28.02.91 № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів призначається пенсія із зменшенням віку на 8 років.
З контексту наведеної норм ст. 55 Закону від 28.02.91 № 796-XII можна дійти висновку, що обов'язковою умовою для призначення пільгової пенсії є факт роботи в зоні відчуження протягом певного часу. У спірних правовідносин - не менше 14 календарних днів (аналогічний правовий висновок наведений в тексті постанови Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 280/1162/16-а).
Як зазначалося вище та безспірно встановлено судом, статус ОСОБА_1 , як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.05.1995 категорія 2 (а.с.5). Крім цього, у поданому відзиві на позовну заяву відповідачем вказаний статус позивача не оспорюється.
Згідно ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відтак не підлягають доказуванню у справі, як підстави видачі позивачу посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.05.1995 так і підстави набуття ним статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році 2 категорії.
Отже, позивач як особа яка працювала у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів та у зв'язку із цим набув статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році 2 категорії, відноситься до числа осіб які мають право користуватися пільгами, встановленими Законом від 28.02.91 № 796-XII у тому числі і правом на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років.
Відповідно до розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком подаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Водночас, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідно до статті 15 Закону від 28.02.91 № 796-XII є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З наведеного випливає, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом від 28.02.91 № 796-XII, а у спірній ситуації й правом призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 11.09.2019 по справі № 205/8713/16-а, від 25.11.2019 по справі № 464/4150/17, від 09.01.2020 по справі № 363/3976/16-а, від 26.03.2020 по справі № 652/610/16-а, від 18.06.2020 по справі № 751/2738/17
Посилання відповідача на відсутність та дефекти первинних документів, які підтверджують період перебування позивача у зоні відчуження, є безпідставними, оскільки досліджені судом обставини та їх оцінка свідчать про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону від 28.02.91 № 796-XII, з огляду на достатність наданого позивачем посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 р" 2 категорії, як доказу його роботи у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про протиправний характер рішення відповідача від 16.03.2020 № 025650002892, а тому таке рішення підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на вісім років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із 16.03.2020, то її задоволення є наслідком задоволення першої із позовних вимог. Відносно дати із якої повинна бути призначена пенсія позивачу (16.03.2020), то така співпадає із датою звернення позивача до органу Пенсійного фонду України. Із урахуванням норми ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається із дня звернення особи.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 025650002892 від 16.03.2020 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на вісім років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 № 796-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на вісім років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 № 796-XII із 16.03.2020.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Богоніс Михайло Богданович