про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
03 серпня 2020 р. Справа № 120/3668/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницького управління Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
28.07.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницького управління Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.02.2020 року за № Ф-7012-17У.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
1. У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається, зокрема, повне найменування відповідача - юридичної особи, її ідентифікаційний код. В той же час згідно п. 4 ч. 5 цієї статті у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно визначення, що міститься в п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Тобто, із вищевикладеного слід дійти висновку, що відповідачем у справі є та особа, до якої звернена позовна вимога.
Як слідує зі змісту позовних вимог, позивачем оскаржується вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.02.2020 року за № Ф-7012-17У, яка прийнята Головним управлінням ДПС у Вінницькій області. У той же час, відповідачем у справі визначено Вінницьке управління Головного управлінням ДПС у Вінницькій області.
Тобто, позивачем у позовній заяві зазначено відповідача, який у межах спірних правовідносин оскаржуване рішення не приймав. Отже, така особа є неналежним відповідачем. А відтак, вказаний недолік позовної заяви необхідно усунути шляхом викладення позовної заяви в новій редакції із зазначенням належного відповідача, до якого звернуті позовні вимоги та рішення якого є предметом судового оскарження.
2. Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас в силу положень частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує вимогу податкового органу від 19.02.2020 року за № Ф-7012-17У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10 719,72 грн.
Для звернення до суду щодо оскарження такого рішення встановлено спеціальний строк.
Зокрема, відповідно до частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Отже, для оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску законом встановлено 10-денний строк звернення до суду.
В той же час з відповідним позовом до суду позивач звернувся лише 24.07.2020 року (дата відправлення поштою), тобто з пропуском визначеного десятиденного строку, передбаченого Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". При цьому у позовній заяві позивач зазначив, що дізнався про оскаржувану вимогу лише 21.07.2020 року, однак будь-яких доказів на підтвердження даного факту до суду не надав. В позовних матеріалах відсутні фактичні відомості про те, що з оскаржуваною вимогою позивач ознайомився саме 21.07.2020 року. Тобто, в цьому разі позивачем не доведено, що відповідний позов поданий до суду в межах визначених законом строків звернення. Будь-яких заяв про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску позивачем всупереч ч. 6 ст. 161 КАС України не надано.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи те, що позовну заяву про оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску позивач подав після закінчення строку, встановленого законом, та при цьому не навів поважних причин його пропуску та не надав суду жодних доказів на їх підтвердження, позивачу необхідно звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку звернення до суду або надати суду відповідні докази, які б підтверджували дотримання останнім такого строку.
3. Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Аналіз викладених положень свідчить про те, що позивач зобов'язаний обґрунтувати зміст позовних вимог і виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги на підставі належних та допустимих доказів.
Як уже встановлено судом, позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.02.2020 року за № Ф-7012-17У. Дана вимога винесена на суму 10 719,72 грн. Крім того, у позовній заяві позивач вказує, що починаючи з 2002 року не провадив підприємницької діяльності та не подавав податкової звітності. Зазначає, що впродовж 2006 - 2019 р.р. працював та отримував заробітну плату у ТОВ "Подільський край", яке сплачувало за нього єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивачем також наголошено, що у листопаді 2019 року він припинив державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
У свою чергу, позивачем до позову на підтвердження вказаних обставин не додано жодних доказів.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати належні докази, якими останній обґрунтовує свої вимоги, зокрема щодо періоду здійснення підприємницької діяльності, докази її припинення, докази перебування позивача у трудових відносинах з іншою особою та докази сплати роботодавцем позивача ЄСВ.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу розумного строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви у спосіб, який вказано в мотивувальній частині даної ухвали.
Керуючись статтями 4, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 172, 256, 293 КАС України,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницького управління Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги залишити без руху.
2. Встановити позивачу 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали суду шляхом:
- викладення позовної заяви в новій редакції із зазначенням належного відповідача, до якого звернуті позовні вимоги;
- надання всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним позовом із зазначенням підстав для поновлення такого строку або подання доказів, які підтверджують дотримання позивачем строку звернення до суду.
3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, - для відома та виконання.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович