03 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/2048/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Київської області
(суддя - Колесник Р.М.)
від 23.01.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кропивна Л.В., судді - Руденко М.А., Дідиченко М.А.)
від 20.05.2020
у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
1. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",
2. ОСОБА_2 ,
3. ОСОБА_3 ,
4. ОСОБА_4 ,
5. ОСОБА_5 ,
6. ОСОБА_6 ,
7. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Ліберті"
про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів учасників товариства,
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.01.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 911/2048/19, у задоволенні позову відмовлено.
08.07.2020 ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 911/2048/19, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
13.07.2020 касаційну скаргу зареєстровано та передано судді-доповідачу Кондратовій І.Д., визначеному в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
У касаційній скарзі заявник зазначає підставами касаційного оскарження судових рішень:
1) порушення судами норм статті 87 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди не дослідили та не надали оцінку головному доказу у справі - показам свідка, що є підставою для їх скасування відповідно до пункту 1 частини 3, частини 4 статті 310 цього Кодексу (пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
2) відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
Верховний Суд, перевіривши форму і зміст касаційної скарги, установив, що скаргу подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, який визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вирішуючи питання щодо обов'язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Господарського суду Київської області у 2019 році.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн.
За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до вимог касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 7 684,00 грн (200 % від 1 921,00 х 2).
До касаційної скарги заявник не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України для надання строку на усунення встановлених недоліків в частині сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини 4 статті 290, частини 2 статті 292, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 911/2048/19 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом: надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7 684,00 грн.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова