Номер провадження: 11-сс/813/1343/20
Номер справи місцевого суду: 495/2697/20 1-кс/495/1083/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
30.07.2020 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах скаржника ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області від 15.06.2020 року, якою було відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах інспектора Управління Державного агентства рибного господарства в Одеській обл. ОСОБА_4 , щодо не внесення відповідальними особами Білгород-Дністровського ВП ГУНП України в Одеській області відомостей до ЄРДР в порядку ст. 303 КПК України.
установив:
Зазначеною ухвалою слідчого судді було відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах інспектора Управління Державного агентства рибного господарства в Одеській обл. ОСОБА_4 , щодо не внесення відповідальними особами Білгород-Дністровського ВП ГУНП України в Одеській обл. відомостей до ЄРДР в порядку ст. 303 КПК України.
На зазначену ухвалу слідчого судді, 24.07.2020 року через канцелярію суді 1-ої інстанції представником ОСОБА_3 , який діє в інтересах скаржника ОСОБА_4 подана апеляційна скарга, яка зареєстрована в апеляційному суді 29.07.2020 року, в якій він вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою і незаконною та просить її скасувати та постановити нову ухвалу.
Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.
Рішенням Конституційного суду України № 3-180/2018(1644/18) від 17 червня 2020 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Приписами п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України передбачений строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, який становить п'ять днів з дня проголошення.
Крім того, згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 395 КПК України апеляційна скарга подається на ухвали слідчого судді - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, відповідно до апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3 , оскаржувана ухвала слідчого судді була отримана ним 20.07.2020 р. у зв'язку з чим строк на її оскарження, з врахуванням вихідних днів, становив до 27.07.2020 р. включно, натомість, представником скаржника апеляційну скаргу подано не до суду апеляційної інстанції, а до суду 1-ої інстанції, а до Одеського апеляційного суду вона надійшла лише 29.07.2020 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.
При цьому, в своїй апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 , не порушує питання щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, апеляційний суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п. 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, п. 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
Враховуючи викладене, а також порушення представником скаржника порядку подачі апеляційної скарги, вона відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст.ст. 24, 370, 395, 396, 399, 404, 405, 407, 419, 532 КПК України, суддя - доповідач, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах інспектора Управління Державного агентства рибного господарства в Одеській обл. ОСОБА_4 , щодо не внесення відповідальними особами Білгород-Дністровського ВП ГУНП України в Одеській області відомостей до ЄРДР в порядку ст. 303 КПК України - повернути адвокату ОСОБА_3 , в зв'язку з тим, що вона подана до апеляційного суду після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Роз'яснити апелянту, що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на апеляційне оскарження.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду, протягом трьох місяців.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2