Справа № 303/2385/18
Провадження № 22-ц/4806/1503/20
про відмову у відкритті апеляційного провадження
31 липня 2020 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Джуга С.Д. вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 серпня 2018 року у складі судді Довжанина В.М, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квасок» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,-
04.05.2020 року (згідно штемпелю суду) ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 серпня 2018 року та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
На обгрунтування пропуску строку апелянт вказував на те, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваного рішення ним отримано 02 квітня 2020 року. Крім того, у зв'язку з халатним ставленням адвоката Білоцерковець Ю.С. по веденню даної справи у суді першої інстанції, він не був обізнаний про існування оскаржуваного рішення, оскільки вказаний представник не повідомив його про наявність рішення суду.
Ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 25.05.2020 року подану апеляційну скаргу залишено без руху, а вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження - визнано неповажними.
Роз'яснено, що якщо апелянт відповідно до цієї ухвали у встановлений строк не зазначить інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані підстави будуть визнані неповажними, то у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Апелянту надано строк на протязі десяти днів з дня отримання ухвали для можливості звернутися до Закарпатського апеляційного суду та вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, апелянт ОСОБА_1 отримав копію ухвали від 04.05.2020 року - 02.06.2020 року.
Ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 22.06.2020 року продовжено ОСОБА_2 В ОСОБА_3 М ОСОБА_3 строк для виконання ухвали від 25.05.2020 року.
На виконання даної ухвали, до Закарпатського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 , до якої долучено клопотання, в якому апелянт, крім зазначених раніше обставин, вказує інші обставини поважності причин пропуску строку.
У поданому клопотанні ОСОБА_1 зазначає, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено з поважних причин, оскільки на момент розгляду справи та винесення рішення він не проживав за адресою реєстрації у зв'язку з сімейним конфліктом, а орендував житло. Крім того вказує на те, що часто виїздив за кордон на роботу.
Однак, наведені апелянтом обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, адже значний пропуск строку на апеляційне оскарження не є виправданим, виходячи з наступного.
Згідно ст.354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається - протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У статті 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 серпня 2018 року ухвалено рішення за відсутності сторін.
Твердження апелянта, що він не був обізнаний по даній справі спростовується матеріалами справи.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2018 року представником апелянта ОСОБА_4 було подано клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи (а.с.39).
В подальшому, 19.06.2018 року представник апелянта ОСОБА_4 було подано відзив на позовну заяву по даній справі ( а.с.39, 55-63).
06.08.2018 року представником апелянта також було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке призначене на 06.08.2018 року о 11 год. 30 хв. на іншу дату у зв'язку з перебуванням у відпустці (а.с.75).
Окрім того, з довідкового листа до справи також вбачається, що 08.06.2018 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи.
Вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 знав про розгляд даної цивільної справи, а тому мав можливість вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.
Згідно ч. 4 ст. 357, п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на те, що наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, відтак, слід застосувати положення п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України, відповідно до якого суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст.357, 358 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 серпня 2018 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квасок» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.
Суддя С.Д. Джуга