Провадження № 1-кп/742/248/20
Єдиний унікальний № 742/1692/20
30 липня 2020 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді: ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 12020270210000591 по обвинуваченню :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Прилуки, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючиого і зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4
26 червня 2020 року до Прилуцького міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020270210000591 від 21 травня 2020 року, відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
30 червня 2020 року ухвалою судді обвинувальний акт призначений до підготовчого судового розгляду.
В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо повернення обвинувального акту прокурору для внесення відомостей до ЄРДР , оскільки ч.1 ст.286 КК України віднесено до кримінальних проступків.
У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за необхідне відкласти розгляд підготовчого судового засіданні в зв'язку з неявкою обвинуваченого та зазначає , що підстав для повернення обвинувального акту прокурору немає, оскільки в ч.1 ст.286 КК України внесено зміни і він відноситься до злочинів.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, але подала заяву в якій просить розглядати справу за її відсутності.
Обвинувачений в судове засідання не з'явився, але з рапоту інспектора СРПП № 3 вбачається, що за місцем його проживання останній відсутній.
В зв'язку з тим, що питання про поверхня обвинувального акту прокурору не порушує права обвинуваченого то суд вважає за можливе розглянути дане питання за відсутності обвинуваченого .
Вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов до наступного висновку.
Законом України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності з 1 липня 2020 року (крім пункту 2 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень цього Закону) внесено зміни до Кримінального Кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.
Зокрема відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини, де кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
В редакції КК України, чинній на день вчинення кримінального правопорушення, станом на 21.05.2020 року, покарання передбачене санкцією ч. 1 ст. 286 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків (карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Отже, інкриміноване ОСОБА_3 , кримінальне правопорушення (злочин) є кримінальним проступком.
Посилання прокурора на ті обставини, що на даний час ч.1 ст.286 КК України не є проступком , а відноситься до злочинів, оскільки за його вчинення передбачена відповідальність у виді штрафу розміром від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, є безпідставними, оскільки зміни щодо розміру штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян були внесені до даної статті Законом № 2617-VIII, який набрав чинності 01.07.2020 року,тобто з даної дати було посилено кримінальну відповідальність, а отже відповідно до вимог ст.5 КК України дані зміни не мають зворотної дії в часі.
Підпунктом 5 пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону № 2617-VIII передбачено, що обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення (відомостей про кримінальний проступок до ЄРДР) з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акта прокурору для виконання вимог глави 25 КПК України, у зв'язку з чим клопотання прокурора про відкладення підготовчого судового засідання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 314 КПК України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні клопотання прокурора Прлуцької місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про відкладення підготовчого судового засіданні відмовити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № № 12020270210000591 від 21 травня 2020 року, відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.286 КК України повернути прокурору Прилуцької місцевої прокуратури для прийняття рішення в з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівгівського апеляційного суду на протязі 7 днів, з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Прилуцький міськрайонний суд.
Суддя ОСОБА_1