Єдиний унікальний номер № 741/783/20
Номер провадження 2/741/523/20
про залишення позовної заяви без руху
31 липня 2020 року м. Носівка
Суддя Носівського районного суду Чернігівської області Крупина А.О., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами ОСОБА_1 до Комерційної служби комунального підприємства «Київський метрополітен» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу
позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Комерційної служби комунального підприємства «Київський метрополітен» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві порушені вимоги про:
- скасування наказу Комерційної служби комунального підприємства «Київський метрополітен» від 01 червня 2020 року № 2265-К/К про звільнення позивача з роботи;
- поновлення позивача на роботі на посаді старшого касиру станції метрополітену дистанції збору та обліку виручки № 3 Комерційної служби комунального підприємства «Київський метрополітен» ;
- стягнення з Комерційної служби комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу
Заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
За змістом приписів статей 94, 116 та 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, із змінами, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
У постанові ВП ВС від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 суд дійшов до висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ у всіх судових інстанціях.
Позивач ОСОБА_1 не надала документів про сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору.
Підстави для відстрочення сплати судового збору позивачем ОСОБА_1 відсутні. В матеріалах справи відсутня квитанція про сплату судового збору за подання позову в частині вимог про стягнення з Комерційної служби комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу
Розмір судового збору, порядок його оплати чи звільнення від його сплати визначений Законом України «Про судовий збір».
На підставі ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» станом на 30 червня 2020 року розмір судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 840,80 гривень. Отже, позивач ОСОБА_1 має сплатити 840,80 гривень судового збору з наданням суду оригіналу квитанції про таку сплату.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення її недоліків.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.ст. 175, 177 та 185 ЦПК України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Комерційної служби комунального підприємства «Київський метрополітен» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Надати позивачеві ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: сплати 840,80 гривень судового збору, - який не може перевищувати п'яти днів із дня вручення їй копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя А.О. Крупина