Справа № 738/836/20
№ провадження 3/738/262/2020
28 липня 2020 року м. Мена Менський районний суд Чеpнiгiвської області в складі:
судді: Савченка О.А.
секретаря судового засідання: Лях Н.М.
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1
розглянувши матеpiали про притягнення до адмiнiстpативної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, що проживає по АДРЕСА_1 , працює директором ринку ПСК «Ринок Менської РСС»,
за ст. 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А H О В И В:
До Менського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 1 від 28 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 443 КУпАП.
Із змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , директор ринку ПСК «Ринок Менської РСС», що знаходиться за адресою: вул. Сіверський шлях, 82а, м. Мена, Чернігівська область 28.06.2020 о 10 год. 00 хв. порушила статтю 44-3 КУпАП та п. 1 Постанови № 34 від 06.06.2020 Головного державного санітарного лікаря України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що в протоколі № 1 від 28 червня 2020 року не зазначено суті адміністративного правопорушення за вчинення якого вона притягується до адміністративної відповідальності. Дана обставина перешкоджає їй здійснювати свій захист та доводити свою невинуватість.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії № 1 від 28 червня 2020 року, акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта від 28 червня 2020 року, наказ №770 від 26 червня 2020 року, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.443 КУпАП, виходячи з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, їй пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Зокрема, в даному випадку судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу має каральний і стримуючий характер.
Згідно з положеннями статей 251, 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом положень статей 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи. Підлягають з'ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 443 КУпАП, адміністративна відповідальність наступає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція норми ст. 443 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно - правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.
Пунктом 1 Постанови № 34 Головного державного санітарного лікаря Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідеміологічних заходів з торгівлі на ринках на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби визначено, що допуск працівників ринку, суб'єктів господарювання та їх працівників, які здійснюють торгівлю на ринках, здійснюється виключно за наявності вдягнутого респіратора або захисної маски, у тому числі виготовленої самостійно, та проходження температурного скринінгу.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує також питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення, та не вправі вийти за межі протоколу.
При складанні вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою не зазначено та не конкретизовано суті адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , оскільки диспозиція інкримінованого їй адміністративного правопорушення передбачає декілька способів вчинення такого правопорушення, у зв'язку з чим слід вважати, що фабула даної справи викладена не належним чином, без зазначення, при яких саме обставинах було вчинено порушення і в чому саме воно виразилось.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже, враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , виходячи з матеріалів наданих для розгляду, які були попередньо зібрані та належним чином процесуально закріплені уповноваженою на те посадовою особою, а вихід за вказані межі є недопустимим, суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
В світлі даної ситуації, слід вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 443 КУпАП, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 443 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 443, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -
П О С Т А H О В И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Менського районного суду
Чернігівської області О.А. Савченко