16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653)21202
Справа №730/521/20
"31" липня 2020 р. м.Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни об'єднані кримінальні провадження №12020270090000170 від 29.04.2020р., №12020270090000224 від 03.06.2020р. по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мізяківські Хутори Вінницького району Вінницької області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , громадянки України, освіта середня, незаміжньої, непрацюючої, раніше судимої 08 травня 2014 року Борзнянським районним судом Чернігівської області за ч.1 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді 1 року 2 днів обмеження, 28 жовтня 2015 року Борзнянським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту, 20 березня 2017 року Борзнянським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 4 місяців арешту, 20 жовтня 2017 року Борзнянським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185, ст.395, ст.70, 71 КК України до покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі та звільненої 27 грудня 2019 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково з невідбутим терміном в 1 рік, -
в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.357, ч.2 ст.310 КК України, -
ОСОБА_4 29 квітня 2020 року близько 21-00 год., перебуваючи на території господарства ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , повторно, шляхом вільного доступу таємно від оточуючих викрала належний йому велосипед марки «Україна» вартістю 1149,75 грн, чим заподіяла ОСОБА_5 матеріальної шкоди у вказаному розмірі.
Також, 30 квітня 2020 року близько 16-30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні веранди житлового будинку господарства ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , повторно, шляхом вільного доступу таємно від оточуючих викрала належні йому гроші в сумі 500 грн, чим заподіяла ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.
Також, 30 квітня 2020 року близько 16-30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні веранди житлового будинку господарства ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , з корисливих мотивів шляхом вільного доступу незаконно заволоділа паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 , виданим Борзнянським РВ УМВС України в Чернігівській області 19.02.2002р.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи раніше засудженою 02 вересня 2013 року Борзнянським районним судом Чернігівської області за ч.1 ст.309 КК України та маючи непогашену у встановленому порядку судимість за вчинення вказаного злочину, на початку квітня 2020 року на території, що на окраїні с. Шаповалівка поряд з господарством за місцем проживання в АДРЕСА_2 , посіяла сім'я коноплі, з яких проросло 49 рослин коноплі та які ОСОБА_4 вирощувала шляхом обробітку землі на засіяній рослинами коноплі площі, розпушування землі, знищення бур'янів та поливання з метою подальшого використання вказаних рослин коноплі для власних потреб. 03 червня 2020 року зазначені рослини коноплі було виявлено та вилучено працівниками поліції.
ОСОБА_4 в судовому засіданні винною себе в пред'явлених обвинуваченнях визнала повністю і пояснила, що дійсно 29, 30 квітня 2020 року за викладених в обвинувальному акті обставин, будучи в нетверезому стані, таємно викрала в господарстві ОСОБА_5 велосипед марки «Мінськ», гроші в сумі 500 грн однією купюрою та паспорт, які потім йому повернула та відшкодувала завдані збитки; паспорт ОСОБА_5 мала намір використати в своїх корисливих цілях: передати в заставу, обміняти, продати. Неподалік господарства за місцем проживання для власних потреб посіяла та вирощувала рослини коноплі, за якими здійснювала догляд: прополювала, осипала, поливала, але їх в кількості 49 рослин 03 червня 2020 року було виявлено та вилучено працівниками поліції, з приводу чого вона ніяких претензій не має. Розкаюється в скоєному й просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (відмовився від отримання), але своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, надавши заяву, в якій просить розглядати справу в його відсутність, ніяких претензій до обвинуваченої не має та не наполягає на призначенні їй покарання, пов'язаного з позбавленням волі.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_4 повністю визнала свою вину в інкримінованих їй діяннях, ніхто з учасників не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальних актах, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись лише показаннями обвинуваченої та матеріалами кримінального провадження, які характеризують її особу й стосуються процесуальних витрат та речових доказів.
Заслухавши обвинувачену, вивчивши письмові матеріали кримінального провадження, суд находить, що винуватість ОСОБА_4 в пред'явленому їй обвинуваченні, крім власного визнання нею своєї вини в судовому засіданні, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов'язаними для прийняття відповідного процесуального рішення.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна з урахуванням ознаки повторності, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України; своїми умисними діями, які виразилися в незаконному заволодінні паспортом, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.357 КК України; своїми умисними діями, які виразилися в незаконному посіві та незаконному вирощуванні конопель особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.309 КК України, ОСОБА_4 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.310 КК України. За сукупністю ОСОБА_4 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185, ч.3 ст.357, ч.2 ст.310 КК України, і її дії органом досудового розслідування кваліфіковані вірно.
Вирішуючи питання за вид та міру покарання обвинуваченій, суд приймає до уваги ступінь тяжкості скоєних нею кримінальних правопорушень, які згідно зі ст.12 КК України відносяться до категорії: ч.3 ст.357 КК України - невеликої тяжкості (кримінальний проступок), ч.2 ст.185 КК України - злочинів середньої тяжкості (нетяжкі), ч.2 ст.310 КК України - тяжких злочинів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, особу винної.
ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, незаміжня, є особою молодого працездатного віку, але офіційно не працює, отримуючи доход від періодичних заробітків по найму, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше неодноразово судима й скоїла нові кримінальні правопорушення в період умовно-дострокового звільнення від відбуття попереднього покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушен, добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, є рецидив злочинів.
Потерпілий у своїй заяві повідомив про відсутність жодних претензій до обвинуваченої та повне відшкодування завданої йому матеріальної шкоди. Водночас позиція потерпілого щодо можливості призначення обвинуваченій покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, не є для суду визначальною.
Таким чином, виходячи з тяжкості вчинених обвинуваченою кримінальних правопорушень, наявності ряду пом'якшуючих та обтяжуючої покарання обставин, особи винної та її ставлення до скоєних нею діянь, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за правилами ст.70, 71 КК України у виді реального позбавлення волі.
Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме визначеній у ст.50 КК України меті покарання.
Застосування ж до ОСОБА_4 більш м'яких видів покарання суд вважає неможливим і недостатнім для її виправлення, оскільки обвинувачена була неодноразово судима за вчинення різних умисних кримінальних правопорушень, в тому числі й злочинів проти власності, через незначний час після умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання за попереднім вироком знову вчинила нові умисні кримінальні правопорушення, що свідчить про стійкість протиправної поведінки обвинуваченої, її небажання нормально адаптуватись в суспільстві та притримуватись загальноприйнятих в ньому норм та правил.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, а про процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, - відповідно до положень ст.122, 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.369-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити їй покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
ОСОБА_4 визнати винуватою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.357 КК України, і призначити їй покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.
ОСОБА_4 визнати винуватою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, і призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_4 визначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до даного покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2017 року й визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_4 рахувати з часу її фактичного затримання.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1634,50 грн в рахунок відшкодування процесуальних витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз.
Речові докази по справі: грошову купюру номіналом 500 грн, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , велосипед чорного кольору марки «Україна», які знаходяться на відповідальному зберіганні в потерпілого ОСОБА_5 , - залишити ОСОБА_5 ; 49 рослин коноплі та сапку, які знаходяться в Борзнянському ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області, - знищити; DVD-R диск з вмістом на ньому відеофайлів ходу слідчого експерименту за участі підозрюваної ОСОБА_4 , який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - залишити зберігати в кримінальній справі.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя Борзнянського районного суду ОСОБА_1