Справа № 680/498/18
№2/680/48/20
31 липня 2020 року смт.Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Яцини О.І.,
за участі секретаря судового засідання - Стандрійчук М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на Ѕ частину об'єкта незавершеного (незареєстрованого) будівництва, В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачки про визнання права на Ѕ частину об'єкта незавершеного (незареєстрованого) будівництва, в якому вказав, що з 31 липня 1988 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який 23 вересня 2015 року розірвано. В шлюбі за спільні кошти ІНФОРМАЦІЯ_1 1990 року придбали будинок в с.Куча, Новоушицького району Хмельницької області, що розташований на земельній ділянці 0,01 га, який оформили на відповідачку. На даній земельній ділянці сторони збудували житловий будинок загальною площею 85,9 кв.м., зведення якого закінчили в 1990 році та господарські будівлі. Дане будинковолодіння фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, однак відповідачка відмовлялась оформляти прийняття цього будинку до експлуатації та оформляти право власності на нього.
Після розірвання шлюбу позивач продовжує проживати в даному будинку, самостійно несе усі витрати по утриманні будинку, відповідачка змінила місце свого проживання та проживає у м.Кам'янець-Подільський.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26 вересня 2019 року справу розподілено головуючому судді Яцині О.І.
Ухвалою судді від 2 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено підготовче судове засідання на 29 жовтня 2019 року на 14 годину 00 хвилин.
Ухвалою суду від 12 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 год. 00 хв. 31 липня 2020 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позову.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та визнання позову.
Інших заяв чи клопотань не надходило.
Суд, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 31 липня 1988 року по 23 вересня 2015 року, що підтверджується рішенням Новоушицького районного суду №680/434/15 від 23 вересня 2015 року (а.с.18).
Відповідно до договору купівлі - продажу будинку від 13 лютого 1990 року ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купила жилий, глиновалькований, критий шифером будинок в с.Куча, розташований на земельній ділянці 0,01 га (а.с.11).
Архівним витягом з рішення виконавчого комітету Кучанської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області №9 від 16.02.1990 року підтверджується надання ОСОБА_2 дозволу на будівництво житлового будинку (а.с.25).
Згідно із довідкою Новоушицької селищної ради №69 від 16 квітня 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 зареєстровані в АДРЕСА_1 . Будь-які документи, що підтверджують власність на новий будинок у погосподарських книгах відсутні (а.с.24).
Даними висновку про вартість майна №18052018_180503 від 18 травня 2018 року встановлено вартість садибного індивідуального житлового будинку з будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в сумі 257740,0 грн. (а.с.16).
Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовлений на ім'я позивача.
Типовий договір №18-81 про надання послуг з газопостачання укладений з позивачем, розрахункові книжки по газопостачанню та електропостачанню виписані також на ім'я позивача.
Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За загальним правилом ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми ст.60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17.
В судовому засіданні встановлено та не спростовано сторонами, що будівництво об'єкту незавершеного будівництва (житлового будинку з господарськими будівлями), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 здійснено сторонами за період перебування у шлюбі, презумпція спільної сумісної власності не спростована, а тому на нього поширюється режим спільного сумісного майна.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що зазначений будинок добудований та використовується для проживання.
За змістом частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), прийняття його до експлуатації та державної реєстрації права власності на нього.
Системне тлумачення категорій «об'єкт нерухомого майна» (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статей 350 та 351 ЦК України ) та «об'єкт незавершеного будівництва» (стаття 331 ЦК України) дає підстави для висновку, що об'єкт незавершеного будівництва є нерухомою річчю особливого роду, фізичне створення якої розпочате, але не завершене, що допускає встановлення відносно неї суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав у випадках та у порядку визначених цивільним законодавством.
Не будучи до моменту завершення будівництва, прийняття до експлуатації та державної реєстрації права власності житловим будинком з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі такого будівництва (ч.3 ст.331 ЦК України), тобто сукупності речей щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки.
За позовом дружини, членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців, суд має право здійснити поділ об'єкта незавершеного будівництва, якщо враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.
Вказане дає підстави для висновку, що об'єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу за визначених законом умов може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.
При цьому суд може визнати право на частину об'єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постановах від 15 травня 2013 року у справі № 6-37цс13, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-338цс15, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2710цс15, від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16.
Аналогічної правової позиції підтримується і Верховний Суд від 03 грудня 2018 року у справі № 525/511/16-ц.
Тому, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, об'єкт незавершеного будівництва (житловий будинок з господарськими будівлями) є об'єктом спільної сумісної власності сторін, шлюб між якими розірвано.
До того ж, як вищезазначено та встановлено, житловий будинок, як об'єкт незавершеного будівництва використовується для проживання.
Відповідно до ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, відповідачка, скориставшись правом, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позов визнала.
Відповідно до статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 263-265, 141 ЦПК України, ст.ст. 60,69,70 СК України,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на 1/2 (одну другу) частину об'єкта незавершеного будівництва, загальною площею 85,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 577 (дві тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О. І. Яцина