Справа № 676/205/20
Номер провадження 2/676/801/20
23 липня 2020 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А. В.
секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Мішалової М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янець-Подільський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу. В обгрунтвання позовних вимог позивач вказує, що 05.01.2015 р. відповідач ОСОБА_2 взяв в неї в борг в розмірі 32000 доларам СІ1ІА та зобов'язувався повернути до 01.01.2020 р., що підтверджується розпискою наданою їй відповідачем 05 січня 2015 р. Поскільки відповідач не повернув позику, а саме грошові кошти в розмірі 32 000 доларів США, що на день звернення з позовом складає 762560 грн. до 01 січня 2020 року, повертати в добровільному порядку не бажає, змушена звернутись з позовом до суду про стягнення з відповідача боргу відповідно до боргової розписки від 05.01.2015 року. Позивач просить суд на підставі ст.ст.1046, 1047, 1049 ЦК України: стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти в розмірі 32300 доларів США, що на день складання позовної заяви становить 762560 грн. відповідно до боргової розписки від 05 січня 2015 р. та судові витрати по справі. В суді позивач позовні вимоги зменшив, в заяві про уточненій позовній заяві від 11.03.2020 р.(а.с.38-40) просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в розмірі 32000 доларів США та судові витрати по справі. В суді позивач та його представник уточнені позвоні вимоги підтримали, просять їх задовольнити. Суду позивача пояснила, що 32000 доларів США позичила відповідачу, це кошти від продажу її власної квартири, відповідач тривалий час ухилявся від повернення коштів і тільки 05.01.2015 р. ним було складено розписку в присутності її адвоката.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав суду відзив на позов в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування заперечень відповідач вказує у відзиві, що позивач знає дуже опосередковано, ніяких родинних, дружніх чи ділових відносин не мав та не має, ні яких коштів 05.01.2015 р. від позивача не отримував; згідно наданої суди розписки саме він отримав борг в сумі 32000 доларів США, отримані кошти в борг, які зобов'язався повернути, але ні суми отриманих коштів ні ідентифікуючих даних про позикодавця не має жодної інформації; за вказаний період ніяких претензій від позивача не отримував, завірення розписки адвокатом не передбачено діючим законодавством; зі змісту написаного не вбачається, що був факт передачі коштів, яку саме інформацію підтверджує ( отримання чи надання коштів), відсутня дата написання; розписка не може бути належним доказом у справі.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, пояснення представника позивача в якості свідка, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
05.01.2015 р. ОСОБА_3 було складено розписку відповідно до змісту якої отримав борг в сумі 32000 доларів США, отримані в борг кошти зобов'язуюсь повернути до 01.01.2020 р. На звороті розписки міститься напис, що розписка написана в присутності адвоката ОСОБА_4 . Оригінал розписки наданий суду позивачем та приєднаний судом до матеріалів справи.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.
Таким чином, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.
На переконання суду, надана суду позивачем розписка підтверджує той факт, що між сторонами по справі було укладено договір позики згідно якого відповідач отримав у позивача в борг 32000 доларів США на підтвердження якого було складено розписку. Той факт, що саме позивач пред'явив суду розписку вказує, що саме ним було надано відповідачу позику. Вказані факти в суді підтвердив під присягою будучи допитаний в якості свідка представник позивача - адвокат Мішалова М.І., в присутності якої, як це зазначено на звороті розписки, її добровільно було складено відповідачем по справі, він засвідчив що кошти отримав, він має борг який має намір повернути. В зв'язку з цим суд критично оцінює заперечення відповідача на позов.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі. Керуючись ст.ст. 16, 536, 1046-1051 ЦК України, ст.ст. 13, 76, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України,
ухвалив:
позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ): 32300(тридцять дві тисячі триста) доларів США заборгованості, 7625 (сім тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
На рішення сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 28.07.2020 р.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В