Справа № 671/1097/20
23 липня 2020 року м. Волочиськ
Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Ніколова С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановила:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ в натурі спільного майна між співвласниками.
Одночасно ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення даного позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо будівельних матеріалів і констуктивних елементів в незакінченому будівництвом житловому будинку, ступенем готовності до експлуатації 73,32%, що розташований по АДРЕСА_1 та заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки площею 0,0275 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6820910100:01:002:1182, яка належить їй на праві власності.
В обгрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що сторони як співласники не можуть дійти добровільної згоди щодо завершення будівництва житлового будинку та введення його в експлуатацію. Тому, вона подала позов, в якому просить суд провести між співвласниками поділ в натурі незакінченого будівництвом житлового будинку. Зазначає, що 24 червня 2020 року вона отримала від ОСОБА_3 повідомлення, в якому йдеться про те, що у випадку відмови у придбанні в неї земельної ділянки, на якій знаходиться спірний незавершений будівництвом житловий будинок за ціною 540000 грн., ОСОБА_3 знесе вказане майно з належної їй земельної ділянки.
Вказує, що враховуючи предмет та підстави поданого нею позову, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є подружжям, можуть вчинити дії щодо знесення незавершеного будівництва житлового будинку та відчуження земельної ділянки, на якій він розташований, що може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених прав, за захистом яких вона звернулася до суду.
Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, вважаю, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.153 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до положень п. 1, п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'ясень, даних у п.п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2019 року у справі № 824/239/2018).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що зазначений у заяві захід забезпечення позову є співмірним з заявленою в позові вимогою, ефективним та необхідним з огляду на предмет спору. Невжиття даного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.
При цьому, забезпечення даного позову саме у такий спосіб не позбавлятиме відповідача ОСОБА_3 права користування земельною ділянкою.
Керуючись ст.ст. 149-153, 353 ч. 1 п. 3 ЦПК України, суд
ухвалила :
Заяву задовольнити.
Заборонити вчиняти будь-які дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо будівельних матеріалів і констуктивних елементів в незакінченому будівництвом житловому будинку, ступенем готовності до експлуатації 73,32%, що розташований по АДРЕСА_1 .
Заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки площею 0,0275 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6820910100:01:002:1182, яка належить їй на праві власності.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відомості про сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , відповідачі ОСОБА_2 , паспорт серія НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ; ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .
Суддя: