Справа №: 671/906/20
30 липня 2020 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Павлової А.С.,
за участі секретаря судового засідання Козак Г.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В червні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк», Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 17.09.2012, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним і банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір).
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1. 2.3, п. 2.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Одночасно, пунктом 1.3.2.3 Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин договору.
Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконало, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах Договору та в межах кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим, станом на 31.03.2020 має заборгованість - 234772,20., з яких: 1999,80 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 231072,83 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 1699,57 грн. - нарахована пеня.
У зв'язку з наведеним, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 132508,05 грн. ( 1999,80 грн. - заборгованість за кредитом, 130508,25 - заборгованість по процентам за період з 17.09.2012 по 28.06.2019), а також судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
Відповідач 29 липня 2020 року направив до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник банку разом з позовом подав клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін і клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якому вказав, що необхідні докази є в матеріалах справи, і позивач не заперечує проти винесення заочного рішення.
Також представник Банку заявив клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням (огляд веб-сайту).
Від відповідача 30 липня 2020 року надійшов відзив, де ОСОБА_1 заяляє клопотання про розгляд справи без його участі. У задоволенні позову просить відмовити.
ІІІ. Процесуальні дії суду по справі.
Ухвалою від 02.07.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд проводиться в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Ухвалою від 02.07.2020 клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням повернуто позивачу.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому ЦПК України порядку.
Суд, керуючись ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішив справу за наявними у ній матеріалами, оскільки відповідачем без поважних причин не подано відзив у визначений в ухвалі суду від 02.07.2020 строк. П'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов почав свій перебіг з 09.07.2020 (а.с. 63) і закінчився 23.07.2020. Підстав для поновлення та/або продовження строку для подання відзиву ОСОБА_1 судом не встановлено.
Суд провів розгляд справи за відсутності сторін та ухвалив рішення від 30.07.2020.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід задовольнити частково з таких мотивів.
17 вересня 2012 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою, виявивши бажання укласти договір про надання банківських послуг.
Факт звернення відповідача до Банку підтверджується наданою позивачем копією анкети-заяви і копією паспорта ОСОБА_1
АТ КБ «ПриватБанк» за укладеним між сторонами кредитним договором відповідачу 21.09.2012 було видано кредитну картку № НОМЕР_1 строком дії до липня 2016 року.
Як вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку відповідача, з 21.05.2014 останній користувався виданою йому карткою, використовував кошти позивача, частково вносив в Банк кошти на погашення кредитної заборгованості (а.с. 9-11).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 31.03.2020 ОСОБА_1 має заборгованість - 234772,20., з яких: 1999,80 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 231072,83 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 1699,57 грн. - заборгованість по пені.
Також судом встановлено, що на момент підписання анкети-заяви та отримання кредитної картки ОСОБА_1 був неповнолітнім. Згідно паспорта серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Аналогічну дату народження вказано і в анкеті-заяві.
Разом з тим, правочин вчинений неповнолітньою особою не визнавався недійсним. Відомостей про наявність відповідного судового рішення матеріали справи не містять.
V. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
Позивачем було надано суду в якості доказів витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не містять дати та підпису позичальника, внаслідок чого неможливо перевірити, станом на який час вони діяли і чи саме на таких умовах відповідач погоджувався отримати кредит в позивача.
В постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
VI. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав.
Оскільки позивач дійсно надав ОСОБА_1 кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, однак такі кошти були не повністю повернуті відповідачем, тому заборгованість за тілом кредиту на загальну суму 1999,80 грн. слід стягнути з відповідача на користь Банку.
Вказане підтверджується письмовими доказами: анкетою-заявою, випискою по рахунку, розрахунком заборгованості та довідкою про видачу кредитних карток.
Оскільки в підписаній відповідачем адресованій Банку анкеті - заяві не міститься жодних умов щодо відсотків, неустойки, яка може бути застосована банком в разі порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, а надані позивачем витяг з тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку суд не може вважати частиною укладеного між сторонами кредитного договору за недоведеністю цієї обставини, тому у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченими відсотками слід відмовити.
Таким чином, загальна сума заборгованості до стягнення становитиме 1999,80 грн.
Суд також враховує, що недійсним вказаний вище правочин в судовому порядку не визнавався. Жодна заінтересована особа з відповідним позовом до суду не зверталась. Відтак, доведена письмовими доказами заборгованість відповідача підлягає стягненню на користь Банку.
VII. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Зі змісту ст.ст. 626, 628 ЦК України слідує, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком (в даному випадку ПАТ КБ «Приватбанк»), тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, наявні в матеріалах даної справи, не містять підпису позичальника, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 17.09.2012 шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді всі умови договору, зокрема, щодо процентної ставки.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок позивача з доказування розміру належної до стягнення з відповідача суми відсотків, залишився не виконаним. При цьому, суд враховує, що, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, суд звертає увагу на те, що правові наслідки вчинення правочину неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності регламентовано ст. 222 ЦК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 вказаної статті правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу. Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.
Вищевказаний правочин ніким в судовому порядку не оспорювався. Докази зворотного судом не здобуто. Тому підстав для відмови у позові акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 з підстав укладення договору 17.09.2012 з неповнолітньою особою суд не вбачає.
VIIІ. Судові витрати.
Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду, в сумі 2102 грн.
Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути відшкодування судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: 2102 грн. сплаченого судового збору х 1999,80 грн. присуджених коштів : 132508,05 грн. заявлених до стягнення коштів = 32 грн. судових витрат до стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263, 354 ЦПК України, ст.ст. 207, 222, 203, 2015, 526, 549, 551, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 17.09.2012 в розмірі 1999 гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 32 гривні судового збору.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Судове рішення складено 30 липня 2020 року.
Суддя: