Ухвала
30 липня 2020 року
м. Київ
справа № 482/48/19
провадження № 61-11020ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 10 лютого 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Миколаївській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування,
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому, уточнивши свої позовні вимоги, просив стягнути з Держави України в особі Головного управління національної поліції в Миколаївській області на свою користь моральну шкоду в розмірі 5 000 000 грн та зобов'язати Державну казначейську службу України здійснити виплату вище зазначеної суми.
Єланецький районний суд Миколаївської області рішенням від 10 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 червня 2020 року, в задоволенні позову відмовив.
24 липня 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 10 лютого 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 червня 2020 року (повний текст якої складено 25 червня 2020 року), в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і справу направити на новий розгляд до Центрального районного суду м. Миколаєва за місцезнаходженням відповідачів.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, а саме - суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункту 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження у даній справі необхідно відкрити та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 10 лютого 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 червня 2020 року.
Витребувати з Єланецького районного суду Миколаївської області цивільну справу № 482/48/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Миколаївській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
С. Ю. Бурлаков
Є. В. Коротенко