ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" липня 2020 р. справа № 300/1008/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; зобов'язання зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 періоди роботи на посадах майстра та виконроба з 12.01.1993 по 20.12.2005 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 04.09.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період своєї трудової діяльності позивач працював повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці на посадах майстра та виконроба з 12.01.1993 по 20.12.2005 в УМ-22 ЗАТ фірма «Нафтогазбуд». Вказані професії майстра та виконроба (прораба) передбачені Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до Постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 р. та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162. Позивач зазначає, що його стаж на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачених Списком №2 становить 12 років 11 місяців 9 днів, загальний стаж становить 33 роки 11 місяців 6 днів, тому після досягнення 55 років набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не зараховано до пільгового стажу в шкідливих умовах період роботи з 12.01.1993 по 15.11.2000 на посаді майстра дільниці та з 15.11.2000 по 20.12.2005 на посаді виконроба в УМ-22 ЗАТ фірми «Нафтогаз». Відмова у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 мотивована відсутністю уточнюючої довідки, яка б підтвердила пільговий характер роботи за вищевказаний період. Однак трудова книжка позивача містить всі необхідні дані, які підтверджують право позивача на призначення пільгової пенсії за Списком 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". На підтвердження наявності пільгового стажу позивач подає довідку ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» про його роботу з 12.01.1993 по 20.12.2005 на посадах майстра будівельних та монтажних робіт та виконавця робіт в Управлінні механізації №22 ПАТ фірма «Нафтогабуд». Також позивач зазначає про проведення атестації робочих місць на підприємстві, де він працював. Таким чином, відповідачем в порушення норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправно відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, у зв'язку з відсутністю достатнього стажу роботи за списком №2, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Враховуючи наведене, просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Позивачем недоліки позовної заяви усунуто, тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 24.07.2020. Щодо заявлених позовних вимог заперечив, зокрема зазначив, що для зарахування до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 періоду роботи ОСОБА_1 з 12.01.1993 по 15.11.2000 на посаді майстра дільниці та з 15.11.2000 по 19.12.2005 на посаді виконроба в УМ-22 ЗАТ фірми «Нафтогаз» необхідно надати уточнюючу довідку про відповідні періоди роботи згідно форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920. Однак, позивачем не надано довідки про підтвердження періодів роботи за Списком №2 на посадах майстра дільниці та виконроба в УМ-22 ЗАТ фірми «Нафтогаз», а в трудовій книжці не зазначається в яких умовах працювала особа, та не вказується, чи була така особа зайнята певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня, а тому ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на даний час немає. В зв'язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити (а.с.45-48).
Також на адресу суду 24.07.2020 надійшло клопотання відповідача про залучення УМ-22 ПАТ фірми «Нафтогазбуд» в якості третьої особи до участі в даній справі №300/1008/20.
Ухвалою суду від 27.07.2020 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про залучення до участі в адміністративній справі №300/1008//20 УМ-22 ПАТ фірми «Нафтогазбуд» в якості третьої особи.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 19.11.2019 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.14).
Рішенням від 27.11.2019 № 227 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, оскільки заявником не представлена довідка про підтвердження періодів роботи за Списком №2 (а.с. 16).
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1058).
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, згідно пункту "б" частини 1 статті 13 наведеного Закону пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов'язкових умов у сукупності:
- зайняття повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;
- атестація робочих місць;
- досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків.
Суд зазначає, наведені положення статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кореспондують приписам статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII.
Відповідно до копії рішення від 27.11.2019 № 227, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, підставою відмови у призначенні пільгової пенсії є ненадання довідки про підтвердження періодів роботи за списком №2 (а.с.16).
Досліджуючи висновки відповідача, які стали причиною у відмові позивачу у зарахуванні спірного стажу до пільгового, суд зазначає наступне.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі Порядок № 383).
Відповідно до пунктів 3, 4 підпунктів 4.1, 4.3, 4.4 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Стосовно віднесення посади позивача до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає таке.
Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Також постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. №36 затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Так, розділом XXVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація і ремонт будівель, споруд та інших об'єктів» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, передбачалися професії 2290100б-23419 «майстри будівельних і монтажних робіт» та 2290100б-24441 «виконавці робіт».
Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів» передбачені професії "майсти будіельних робіт" та "виконавці робіт".
Також Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. №36 розділом XXVII «Будівництво» передбачено позиції 27б «виконавці робіт» та «майстри будівельних та монтажних робіт»
Враховуючи наведене, професія «виконавці робіт» та «майстри будівельних та монтажних робіт» в спірний період була передбачена у всіх Списках № 2, що відповідачем не заперечується.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок № 637).
Так, згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній.
У пунктах 1 та 2 Порядку зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/16-а.
Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року №110, встановлено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 трудової книжки "Відомості про роботу" пишеться: "прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач з 12.01.1993 прийнятий на посаду майстра дільниці в УМ-22 ЗАТ фірми «Нафтогазбуд», а з 15.11.2000 - переведений на посаду виконроба дільниці УМ-22 ЗАТ фірми «Нафтогазбуд»; 20.12.2005 - призначений на посаду старшого виконроба - начальника дільниці (найменування юридичної особи Закритого акціонерного товариства «Нафтогазбуд» змінено на Публічне акціонерне товариство «Фірма «Нафтогазбуд») (а.с. 12-13).
Також відповідно до наявної в матеріалах справи довідки, виданої ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», ОСОБА_1 в період з 12.01.1993 по 20.12.2005 працював повний робочий день в Управлінні механізації №22 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», виконував постійно роботи на новому будівництві повний робочий день за посадою майстра будівельних та монтажних робіт, виконавця робіт, які передбачені Списком №2 розділу XXVII підрозділу б позиції 27б, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (а.с. 15).
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Згідно з пунктами 1, 2, 4, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку № 442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
Так, проведення атестації робочих місць на підприємстві де працював позивач, підтверджується наказом №103 від 07.12.1994 «Про результати проведення атестації робочих місць» (а.с. 17), висновком №87 від 09.04.19989 р. експертизи якості вперше проведеної у грудні 1994 року атестації за умовами праці робочих місць (а.с. 18-20), наказом №17 від 16.02.1999 про проведення атестації робочих місць та визнання пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах праці (а.с. 21), наказом №24 від 04.031999 про проведення позачергової атестації робочих місць та визнання пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах праці (а.с. 26), висновком №1302/2 від 15.01.2013 експертизи якості проведеної в березні 1999 року позачергової атестації робочих місць за умовами праці в управлінні механізації №22 ЗАТ фірма «Нафтогазбуд» (а.с. 27-29), наказом №28 від 23.02.2003 року про організацію проведення атестації робочих місць працівників дільниці контролю якості (а.с. 30), висновком №1281 від 15.03.2004 року експертизи якості проведеної у лютому 2003 року атестації за умовами праці робочих місць Івано-Франківського управління механізації №22 (а.с. 22-25).
Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Виходячи із сукупності досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач належним чином підтвердив наявність пільгового стажу з 12.01.1993 по 15.11.2000 на посаді майстра дільниці та з 15.11.2000 по 20.12.2005 на посаді виконроба в УМ-22 ЗАТ фірми «Нафтогаз».
Таким чином, до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" необхідно зарахувати періоди його роботи з 12.01.1993 по 15.11.2000 на посаді майстра дільниці та з 15.11.2000 по 20.12.2005 на посаді виконроба в УМ-22 ЗАТ фірми «Нафтогаз», що складає 12 років 11 місяців 8 днів.
При цьому суд звертає увагу на те, що з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Надаючи об'єктивну оцінку факту порушеного права ОСОБА_1 , враховуючи відсутність будь-яких ефективних засобів правового захисту порушеного права позивача, окрім судового, суд дійшов висновку, що для забезпечення верховенства права в спірних правовідносинах, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити позивачу з 04.09.2019 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію №0.0.1708772936.1 від 18.05.2020 в розмірі 840,80 грн.
З огляду на задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 840,80 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 періодів роботи з 12.01.1993 по 15.11.2000 на посаді майстра дільниці та з 15.11.2000 по 20.12.2005 на посаді виконроба в УМ-22 ЗАТ фірми «Нафтогаз» та призначити з 04.09.2019 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Главач І.А.