ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" липня 2020 р. справа № 300/1203/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Комунального підприємства «Коломиятеплоенергія» про стягнення коштів в сумі 11 624,88 грн., -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області 03.06.2020 звернулося в суд з позовною заявою до Комунального підприємства «Коломиятеплоенергія» про стягнення коштів в сумі 11 624,88 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого пунктом 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України не сплатив податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, земельного податку з юридичних осіб, адміністративних штрафних та інших санкцій, внаслідок чого утворено податковий борг на загальну суму 11 624,88 грн., який ним не сплачено.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
Копію даної ухвали 05.06.2020 направлено відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження юридичної особи, однак поштове відправлення повернулося до суду з відмітками Укрпошти «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» та «не здійснює діяльність» (а.с. 54-57).
07.07.2020 судом повторно направлено відповідачу копію ухвали про відкриття провадження від 04.06.2020, однак поштове відправлення знову повернулося на адресу відправника з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 59-62).
У такому випадку у відповідності до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що судове рішення вручене належним чином. У встановлений частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України строк правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, встановив наступне.
18.09.2012 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації Комунального підприємства «Коломиятеплоенергія», що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 44-46).
Відповідач з 19.09.2012 перебуває на податковому обліку в Коломийському управлінні Коломийської ДПІ Головного управління ДПС в Івано-Франківській обл.
Інформація щодо реєстрації припинення юридичної особи Комунального підприємства «Коломиятеплоенергія» чи зміни місцезнаходження юридичної особи згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
Відповідачем допущено утворення податкового боргу на загальну суму 11 624,88 грн., що виник в результаті несплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість, зокрема, 6884 грн. внаслідок несплати основних зобов'язань з податку на додану вартість згідно самостійно поданих податкових декларацій: від 19.06.2017, де зазначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 644 грн. (а.с. 9); від 18.07.2017, де зазначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 5205 грн. (а.с. 10); від 16.08.2017, де зазначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 166 грн. (а.с. 11); від 18.09.2017, де зазначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 222 грн. (а.с. 12); від 18.10.2017, де зазначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 647 грн. (а.с. 13).
Також за порушення вимог податкового законодавства контролюючим органом нараховано Комунальному підприємству «Коломиятеплоенергія» штрафні санкції в розмірі 2 175,48 грн, з яких 2 136,28 грн. донараховано згідно податкового повідомлення-рішення № 0035451206 від 27.09.2017 (а.с. 16), яке прийняте на підставі акта про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету № 8173/09-19-12- 06/38367774 від 12.09.2017 (а.с. 14) та 39,20 грн. донараховано згідно податкового повідомлення-рішення № 0041935212 від 30.10.2018 (а.с. 20), яке прийняте на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) № 13883/09-19-52-12/38367774 від 19.09.2018 (а.с.18).
Також позивачем нарахована на підставі п. 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня в сумі 33,83 грн.
Окрім цього, за відповідачем обліковується заборгованість з податку на прибуток підприємств та фінустанов комунальної власності, зокрема, штрафні санкції в розмірі 923,78 грн., донараховані згідно податкового повідомлення-рішення № 0016755212 від 02.04.2019 на суму 1020 грн. (а.с. 30), яке прийняте на підставі акта про результати камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з податку на прибуток підприємств по КП “Коломиятеплоенергія” за 2018 рік № 416/09-19-52- 12/38367774 від 14.03.2019 (а.с. 28). У зв'язку з тим, що у відповідача була наявна переплата в сумі 96,22 грн., то сума штрафних санкцій становить 923,78 грн.
Також у відповідача наявний борг щодо сплати грошових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб. Так, контролюючим органом нараховано штрафні санкції в розмірі 757,79 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0022155212 від 25.04.2019 на суму 1020 грн (а.с. 35), яке прийняте на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю за 2019 рік №762/09-19-52-12/38367774 від 10.04.2019 (а.с. 34-35). У зв'язку з тим, що у відповідача була наявна переплата в сумі 262,21 грн., то сума штрафних санкцій становить 757,79 грн.
Окрім цього, відповідачу податковим повідомленням-рішенням №0019045201 від 07.06.2018 (а.с. 40), яке прийняте на підставі акта про результати перевірки даних, задекларованих у звіті про суми податкових пільг №7930/09-19-52-01/38367774 від 29.05.2018 (а.с. 39) донараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 850 грн. за порушення граничного терміну подання звіту про суми податкових пільг.
Зазначені вище акти перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення належним чином надсилались (вручались) відповідачу. Податкові повідомлення-рішення Комунальним підприємством «Коломиятеплоенергія» не оскаржувалися. Докази сплати грошових зобов'язань, визначених даними податковими повідомленнями-рішеннями в матеріалах справи відсутні.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).
Згідно з підпунктами 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на додану вартість.
Стаття 16 Податкового кодексу України визначає обов'язки платника податків.
Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до контролюючих органів.
В пункті 49.1 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 стаття 49 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Відповідно до пункту 203.1 статті 203 розділу V “Податок на додану вартість” Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 203.2 цієї статті встановлено, що зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Суд зазначає, що у відповідності до приписів пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації.
Таким чином, суми зобов'язань, визначених відповідачем у податкових деклараціях є узгодженими.
Відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Згідно з підпунктом 134.1.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Згідно з пунктами 285.1, 285.2 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Згідно з пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19).
Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Відповідно до підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
Підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, визначені зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, відповідно до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 даного Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суд встановив, що позивач на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України вручив головному бухгалтеру Комунального підприємства «Коломиятеплоенергія» податкову вимогу форми «Ю» за №21-17 від 04.01.2017, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею не сплатив (а.с. 43).
Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Згідно з пунктом 129.4 цієї статті даного Кодексу на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Як встановив суд, позивачем на суму невиконаних відповідачем грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість нарахована пеня в розмірі 33,83 гривень.
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, 9 093,31 грн. податку на додану вартість, з яких 6 884 грн. - податкові зобов'язання, 2 175,48 грн. - штрафні санкції та 33,83 грн. - пеня., а також 923, 78 грн. штрафних санкцій по податку на прибуток підприємств та фінустанов комунальної класності; 757,79 грн. штрафних санкцій із земельного податку; та 850 грн. адміністративних штрафів та інших санкцій.
Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Згідно з пунктом 131.3 статті 131 Податкового кодексу України суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Позивач при зверненні з даним адміністративним позовом до суду сплатив судовий збір в розмірі 2102 гривні. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не заявлено, як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Коломиятеплоенергія» (індекс 78200, пл. Привокзальна. буд. 15, м. Коломия, Івано-Франківська обл., код ЄДРПОУ 38367774) в дохід бюджету податковий борг на загальну суму 11 624 (одинадцять тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 88 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області: індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 43142559).
Відповідач - Комунальне підприємство «Коломиятеплоенергія»: індекс 78200, пл. Привокзальна. буд. 15, м. Коломия, Івано-Франківська обл., код ЄДРПОУ 38367774.
Суддя Главач І.А.