31 липня 2020 року Справа № 280/4593/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» про визнання протиправною та скасування постанови,
09 липня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі - відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження №62435219 від 30.06.2020.
Ухвалою суду від 13.07.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження №62435219 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Горай О.С., за яким боржником є ОСОБА_1 . Позивач вважає, що приватним нотаріусом порушено під час прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження положення Закону України «Про виконавче провадження», оскільки приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у його виконавчому окрузі. Зазначає, що відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника, або за місцем знаходженням майна боржника. Вказує, що позивач, як боржник у виконавчому провадженні, зареєстрована та проживає у місті Запоріжжя та жодного майна на території міста Києва не має, що виключає можливість відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого округу міста Києва. За таких обставин, позивач вважає, що оскільки виконавче провадження відкрито з порушеннями вимог Закону України «Про виконавче провадження», то відповідно наявні підстави для скасування прийнятих спірних рішень.
Відповідач про порушення провадження у справі повідомлений належним чином, проте, відзиву на позовну заяву не надав.
Від третьої особи пояснень по суті заявлених позовних вимог не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що 30.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., на підставі виконавчого напису №2565 від 20.06.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62435219, боржник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), стягувач - ТОВ «Фінфорс» (01042, м.Київ, Новопечерський провулок, будинок 19/3, корпус 2, код ЄДРПОУ 41717584).
Позивач, не погодившись з правомірністю відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого округу міста Києва, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове - виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону №1404, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Згідно ч.1 ст.5 Закону №1404-VIIІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VII від 02.06.2016, (далі - Закону №1403) про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються зокрема: виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.
Згідно п.4 ч.2 ст.23 Закону №1403, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Наявні в матеріалах справи відомості з Єдиного реєстру приватних виконавців України свідчать про те, що виконавчим округом приватного виконавця Дорошкевич В.Л. визначено місто Київ.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону №1403, виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Згідно ч.2 ст.25 Закону №1403, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1404-VIIІ, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Так, у спірній постанові про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем вказано, що боржник проживає за адресою: АДРЕСА_1
Разом з тим, суд не може погодитись з такою позицією приватного виконавця, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIIІ, передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Тобто, Законом №1404-VIIІ саме на виконавця покладено обов'язок встановити чи пред'явлено виконавчий документ за належним місцем виконанням, відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1404-VIIІ.
Отже, можна дійти висновку, що питання з'ясування місця проживання боржника та/або місця розташування його майна передує відкриттю виконавчого провадження та має вирішальне значення для вирішення питання про те чи дотримано порядок пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Інформація щодо місця проживання може бути встановлена різними шляхами, зокрема і на підставі документів, які подані стягувачем разом із виконавчим документом, доступу до відповідних електронних реєстрів, тощо.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Також, статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи міститься копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , на сторінці 11 якого міститься штамп про зареєстроване місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, місцем проживання ОСОБА_1 , яке зареєстровано у встановленому порядку, є адреса: АДРЕСА_2 , 2.
При цьому, матеріали адміністративної справи не містять, а відповідачем не надано жодних інших доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання/перебування на території міста Києва.
Також, суд звертає увагу на те, що кредитному договорі було також зазначено, що ОСОБА_1 проживає саме у місті Запоріжжя.
Частиною 5 статті 18 Закону №1404-VIIІ передбачено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Проте, приватний виконавець на зазначені обставини уваги не звернув, а відповідно належним чином не перевірив дотримання стягувачем вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Інших доказів наявності у позивача доходів та майна на території міста Києва матеріали адміністративної справи не містять.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з фізичної особи, яка має місце проживання у місті Запоріжжя Запорізької області.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду адміністративної справи відповідачем не доведено правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (02002, м.Київ, вул.Окіпної Раїси, 4-А, офіс 71-А), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (01042, м.Київ, Новопечерський провулок, буд.19/3, корпус 2, офіс 9, код ЄДРПОУ 41717584) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 30.06.2020 №62435219.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Дорошкевич Віри Леонідівни на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його підписання.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.07.2020.
Суддя І.В. Новікова