30 липня 2020 року (11 год. 53 хв.)Справа № 280/2461/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області (70113, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Софіївка, вул. Леніна, буд. 1, код ЄДРПОУ 04352204) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; зобов'язати Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.11.2019 року та прийняти відповідне рішення; зобов'язати Софіївську сільську раду Новомиколаївського району Запорізької області подати звіт про виконання рішення суду у строк - один місяць з дня набрання чинності рішенням.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 24.11.2019 звернувся до сільського голови Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Трофименко Т.В. із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 1,9 Га пасовищ на контурі 320 за рахунок невитребуваних земель колишнього КСП «Леніна» на території Софіївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області для надання в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років. Відповідач на заяву позивача надав відповідь, що земельна ділянка в контурі № 320 знаходиться за межами населеного пункту, сільська рада не має юридичних прав для надання даної земельної ділянки. Позивач вважає, що відповідачем допущено бездіяльність в частині розгляду заяви позивача, оскільки вважає, що така відповідь відповідача є доказом про відсутність наміру суб'єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення. Зазначає про наявність кримінального провадження №12018080300000360 від 30.10.2018 по місцевому фермеру ОСОБА_2 та голові Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Трофименко Т.В. за ст. 364 КК України. Також позивача зазначає, що ним 23.05.2018 подана заява до голови Новомиколаївської РДА Запорізької області з проханням надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою для надання в оренду земельної ділянки (пасовищ) загальною площею 1,9 га за рахунок невитребуваних земель колишнього КСП «Леніна» на території Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області. На таку заяву позивача отримав відповідь від 07.08.2018, що рішенням 22 сесії VII скликання від 25.06.2018 №21 позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою для надання в оренду земельної ділянки, у зв'язку з тим, що на території Софіївської області не всі учасники АТО забезпечені земельними ділянками. Проте, позивач зазначає, що всі учасники АТО, які проживають на території Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області повністю забезпечені земельними ділянками. Також позивач зазначає, що за результатами розгляду його заяви повинно було прийняте відповідне рішення на пленарному засіданні.
Ухвалою суду від 02.06.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30.06.2020.
22.06.2020 відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. №28998), у якому зазначає, що позивач 24.11.2019 звернувся до сільського голови Трофименко Т.В. із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,9 га (пасовищ) в контурі 320 за рахунок невитребуваних земель колишнього КСП «Леніна» на території Софіївської сільської ради для надання в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років. Зазначає, що вирішення земельних питань не відноситься до повноважень сільського голови. Питання про винесення даного звернення на розгляд сесії заявником ініційовано не було, в зв'язку з чим саме сільський голова і надала відповідь особисто. Позивачем до звернення не було додано жодного документу, який свідчив би про те, що земельна ділянка, яку має намір отримати позивач, належить до невитребуваних земель колишнього КСП. Інвентаризація земель, які перешли у розпорядження сільської ради з 01.01.2019 сільською радою не проводилася, тому відповідь була надана з урахуванням місця розташування земельної ділянки (за межами населених пунктів), якими органи місцевого самоврядування не розпоряджаються. Земельна ділянка, яку має намір отримати позивач, не належить до невитребуваних земель КСП, оскільки пасовища колишнього КСП ім. Леніна не паювалися, а отже являються нерозподіленими, а не невитребуваними. Крім того, зазначена земельна ділянка на даний час не сформована, а тому не може передаватися в оренду. Сільська рада не володіє інформацією про належність вказаної земельної ділянки до земель колишнього КСП. Також зазначає, що позивач звертався до сільського голови з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації, а в позові просить суд визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати повторно розглянути заяву щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, але з такою заявою ОСОБА_1 до сільської ради не звертався. На цей час земельна ділянка нікому іншому не передана в користування чи у власність з підстав, вказаних вище.
Позивач 30.06.2020 надав суду заперечення на відзив, у якому зазначає, що не проведення інвентаризації земель не є підставою для ненадання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою. Те, що земельна ділянка на цей час не сформована є відповідальністю відповідача. Також зазначив, що для надання дозволу на виготовлення технічної документації та для надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробляються одні й ті самі документи.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
24.01.2019 позивач звернувся до голови Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 1,9 га пасовищ на контурі 320 за рахунок невитребуваних земель колишнього КСП «Леніна» на території Софіївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області для надання в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років (а.с.7).
На заяву позивача відповідач листом від 02.12.2019 №726 надав відповідь, відповідно до якої земельна ділянка в контурі №320 знаходиться за межами населеного пункту, сільська рада не має юридичних прав для надання земельної ділянки.
Не погодившись із такою відповіддю, позивач звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.11.2019 та прийняти відповідне рішення.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначає Закон України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року №858-IV.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.
Види документації із землеустрою:
а) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
б) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
в) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів;
г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
д) проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;
е) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
є) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
ж) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
з) робочі проекти землеустрою;
и) технічна документація із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;
і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
ї) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
завдання на розроблення проекту землеустрою;
пояснювальну записку;
копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
кадастровий план земельної ділянки;
матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);
матеріали погодження проекту землеустрою.
В той же час, відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій», встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.
Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.
У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.
Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.
Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.
У разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється без надання дозволу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, у разі передачі:
а) у власність чи користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано. Така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку;
б) у користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, що перебуває в постійному користуванні підприємств, установ, організацій, на якій розташоване нерухоме майно (будівля, споруда), яке є об'єктом державно-приватного партнерства (концесії). Така технічна документація розробляється на замовлення державного партнера (концесієдавця).
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:
а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;
б) пояснювальну записку;
в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом);
г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем;
ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території);
д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
є) копію правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об'єкти зареєстровані);
ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт;
з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів);
и) кадастровий план земельної ділянки;
і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Таким чином, відповідно до приписів ст. 25, 50, 55 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є різними видати документації із землеустрою.
В той же час, позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.11.2019 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості. Проте, відповідно до позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за його заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.11.2019.
Таким чином, позивач подав на розгляд відповідачу заяву щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості.
Із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивач до відповідача не звертався.
Відтак, права та інтереси позивача щодо неналежного розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем не порушені, оскільки у своїй заяві від 24.11.2019 позивач просив надати дозвіл на виготовлення іншого виду документації із землеустрою.
Отже, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області (70113, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Софіївка, вул. Леніна, буд. 1, код ЄДРПОУ 04352204) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 30.07.2020.
Суддя Ю.В. Калашник