31 липня 2020 року м. Ужгород№ 260/2213/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Гонтовому Ю.О.,
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився;
представник позивача: адвокат Лаврентьєв Юрій Германович,
відповідач: Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання судових рішень у Закарпатській області Південно-західного управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - представник Міснік Неля Вячеславівна,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області - представник ОСОБА_2 Олександр ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання судових рішень у Закарпатській області Південно-Західного управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (88000,Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі,14, код ЄДРПОУ 43316386), третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова,12-а, код ЄДРПОУ 37809328) про визнання протиправним та скасування постанови, -
09 червня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання судових рішень у Закарпатській області Південно-західного управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, якою просить визнати протиправною та скасувати Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 61263520, головного державного виконавця Місник Н.В., відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання судових рішень у Закарпатський області Південно-західного управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 29 травня 2020 року.
17 червня 2020 року, судом відкрито провадження у даній адміністративній справі. Судовий розгляд справи неодноразово відкладався з об'єктивних причин.
1. Позиції сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 червня 2020 року, представником позивача одержано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 61263520 від 29 травня 2020 року. Вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, оскільки виконавче провадження відкрито на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі № 260/1180/19, якою визнано, що спірне рішення ГУ ДМС у Закарпатській області від 29 липня № 187889000 про відмову ОСОБА_5 в оформлені (видачі) посвідки на тимчасове проживання на підставі підпункту 6 пункту 61 Порядку № 322 є протиправним. Однак, боржником - ГУ ДМС в Закарпатській області за результатами повторного розгляду відповідачем заяви ОСОБА_4 від 04 грудня 2018 року, рішенням начальника ДМС України в Закарпатській області 13 лютого 2020 року повторно відмовлено у оформлені посвідки на тимчасове проживання на підставі підпункту 6 пункту 61 Порядку № 322, що ним повідомлено відповідачу. Таким чином, рішення суду по справі № 260/1180/19 не було виконано, а відтак у відповідача були відсутні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
23 червня 2020 року, представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву де вказує, що правомірно винесено оскаржувану постанову, оскільки державним виконавцем надіслано на адресу ГУ ДМС у Закарпатській області вимогу від 31 березня 2020 року № 7-61263520/3537, якою зобов'язано ГУ ДМС у Закарпатській області виконати рішення № 260/1180/19 від 11 лютого 2020 року з обов'язковим врахуванням наданої у постанові апеляційного суду правової оцінки щодо підстав скасування рішення № 187889000 від 29 липня 2019 року про відмову в оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання. На адресу відповідача надійшла відповідь на вимогу виконавця, де значено, що 13 лютого 2020 року ГУ ДМС у Закарпатській області повторно розглянуто заяву від 04 грудня 2018 року з урахуванням наданої у постанові апеляційного суду правової оцінки щодо підстав скасування рішення від 29 липня 2019 року та за результатами повторного розгляду прийнято відповідне рішення. Таким чином, 29 травня 2020 року, на підставі даної відповіді, державним виконавцем, керуючись п.9 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, (а.с. 44-55).
10 липня 2020 року, представником третьої особи подано до суду письмові пояснення по справі, де вказує, що враховуючи те, що боржник за виконавчим провадженням надав відповідь про виконання виконавчого листа з виконання немайнових вимог згідно рішення суду, у зв'язку з чим державний виконавець встановив фактичне виконання в повному обсязі добровільно постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня2020 року у справі № 260/1180/19 у повному обсязі ще до початку стадії примусового виконання рішення, а саме 13 лютого 2020 року, а тому постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) серії ВП № 61263520 від 29 травня 2020 року про закінчення виконавчого провадження є законною та обґрунтованою.
В судовому засіданні 30 липня 2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив такі задоволити.
Присутня в судовому засіданні Головний державний виконавець Міснік Н.В. заперечила щодо задоволення позовних вимог, вважає, що нею вчинено всі дії, що визначені статтями 18, 26 та 63 Закону України "Про виконавче провадження.
В судовому засіданні представник третьої особи Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області - Радь Олександр Олександрович, заперечив щодо задоволення позовних вимог, вважає, що державним виконавцем при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження правомірно встановлено фактичне виконання в повному обсязі боржником постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року та дотримано всі вимоги Закону "Про виконавче провадження", а позовні вимоги позивача безпідставні та у задоволенні таких слід відмовити.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29 липня 2019 року, начальником ГУ ДМС у Закарпатській області, прийнято рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання № 187889000, видане громадянину Азербайджану ОСОБА_5 , про те, що йому на підставі підпункту 6 пункту 61 Порядку від 25 квітня 2018 року № 322, відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, (а.с. 56).
28 січня 2020 року, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу представника адвоката Лаврентьєва Юрія Германовича, діючого за дорученням від імені та в інтересах громадянина Азербайджану ОСОБА_4 , задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2019р. скасовано та прийнято нову постанову, якою визнано протиправним рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області № 187889000 від 29.07.2019р., яким відмовлено громадянину ОСОБА_6 в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання. Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області повторно розглянути заяву громадянину ОСОБА_6 від 04.12.2018р. (разом з доданими до неї документами) щодо оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання, та прийняти за результатами її розгляду в установленому порядку рішення, з обов'язковим врахуванням наданої у постанові апеляційного суду правової оцінки щодо підстав скасування рішення № 187889000 від 29.07.2019р. про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено, (а.с. 11-19).
11 лютого 2020 року, за наслідками розгляду справи № 260/1180/19, судом видано виконавчий лист, (а.с. 46).
13 лютого 2020 року, ГУ ДМС в Закарпатській області прийняло рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, видане громадянину ОСОБА_7 ОСОБА_5 , про те, що йому на підставі підпункту 6 пункту 61 Порядку від 25 квітня 2018 року № 322, відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, (а.с. 50).
14 лютого 2020 року, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Міснік Нелею Вячеславівною, розглянуто заяву стягувача про примусове виконання за виконавчим листом № 260/1180/19 від 11 лютого 2020 року та постановлено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61263520. Боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, (а.с. 47).
03 березня 2020 року, до Відділу примусового виконання рішень надійшов лист № 2101.6-2025/2101.10.2-20 від ГУ ДМС в Закарпатській області, де повідомляють, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 61263520 від 14 лютого 2020 року, відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі № 260/1180/19, повторно, 13 лютого 2020 року, розглянуто заяву громадянина ОСОБА_6 від 04 грудня 2018 року (разом з доданими до неї документами) та за результатами розгляду якої прийнято відповідне рішення. Враховуючи вищенаведене, просять винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ч.9 ст.27, п.9 ч.1 ст.39 Закону України “Про виконавче провадження” та не стягувати виконавчий збір, (а.с. 48).
31 березня 2020 року, головний державний виконавець Міснік Н.В., постановляє вимогу державного виконавця, якою вимагає виконати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/1180/19 від 11 лютого 2020 року з обов'язковим врахуванням наданої у постанові апеляційного суду правової оцінки щодо підстав скасування рішення № 187889000 від 29 липня 2019 року про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, (а.с. 51).
10 квітня 2020 року, на виконання вимоги державного виконавця по виконавчому провадженні ВП № 61263520 від 14 лютого 2020 року, ГУ ДМС в Закарпатській області, повідомило листом № 2101.4-3037/21.1-20, що відповідно до постанови ВААС від 28 січня 2020 року у справі № 260/1180/19 - 13 лютого 2020 року, ГУ ДМС в Закарпатській області повторно розглянуло заяву громадянина ОСОБА_7 ОСОБА_4 від 04 грудня 2018 року (разом з доданими до неї документами) з урахуванням наданої у постанові апеляційного суду правової оцінки щодо підстав скасування рішення № 187889000 від 29 липня 2019 року, (а.с. 52).
29 травня 2020 року, головним державним виконавцем Міснік Н.В. постановлено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 260/1180/19 від 11 лютого 2020 року на підставі п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв'язку з виконанням рішення суду, (а.с. 53).
Не погодившись з даною постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
29 липня 2019 року, начальником ГУ ДМС у Закарпатській області, прийнято рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання № 187889000, видане громадянину Азербайджану ОСОБА_5 , про те, що йому на підставі підпункту 6 пункту 61 Порядку від 25 квітня 2018 року № 322, відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, (а.с. 56).
28 січня 2020 року, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2019р. скасовано та прийнято нову постанову, якою визнано протиправним рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області № 187889000 від 29.07.2019р., яким відмовлено громадянину ОСОБА_6 в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання. Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області повторно розглянути заяву громадянину ОСОБА_6 від 04.12.2018р. (разом з доданими до неї документами) щодо оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання, та прийняти за результатами її розгляду в установленому порядку рішення, з обов'язковим врахуванням наданої у постанові апеляційного суду правової оцінки щодо підстав скасування рішення № 187889000 від 29.07.2019 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено, (а.с. 11-19).
11 лютого 2020 року, за наслідками розгляду вищезазначеної справи видано виконавчий лист, (а.с. 46).
Відповідно до положень статей 1, 3, 5, частини 1, пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, за вимогами частини першої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження”, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Таким чином, Законом України “Про виконавче провадження”встановлений обов'язок державного виконавця вчиняти передбачених Законом заходів для виконання судового рішення, у повному обсязі.
Згідно вимог частини третьої статті 18 цього Закону, Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом
29 травня 2020 року, головним державним виконавцем Міснік Н.В. постановлено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 260/1180/19 від 11 лютого 2020 року на підставі п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв'язку з виконанням рішення суду, (а.с. 53).
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
В судовому засіданні Виконавець доводила, що нею вчинені всі дії, що визначені ст. 63 Закону "Про виконавче провадження" та стосується виконання рішень немайнового характеру.
Однак, суд вважає необхідним відмітити, що дотримання виконавцем порядку винесення ним процесуальних документів саме по собі не може свідчити про повне та фактичне виконання рішення суду. Значення має повнота та оцінка Виконавцем вчинених дій боржником та використання державним виконавцем свого права з метою захисту інтересів стягувача щодо одержання від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснень, довідок та іншої інформації. Крім того, в подальшому така перевірка на відповідність дій Виконавця статті 2 КАС України перевіряється судом.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що у мотивувальній частині постанови ВААС від 28 січня 2020 року по справі № 260/1180/19, висновки якої були для ГУ ДМС у Закарпатській області обов'язковими для виконання рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що поза увагою відповідача, як і суду першої інстанції, залишився факт в'їзду 03.12.2018р. позивача на територію України, що засвідчується відповідними відмітками в його закордонному паспорті. Строки перебування іноземців та осіб без громадянства на території України та підстави для їх продовження визначаються Порядком № 150 від 15.02.2012. Зокрема, відповідно до пп.2 п.2 цього Порядку іноземці, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду можуть перебувати в Україні не більш як 90 днів протягом 180 днів, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Таким чином, для позивача, який в'їхав на територію України 03 грудня 2018 року строк законного перебування на Україні розпочався з цієї дати; завершенням такого 90- денного строку припадав 02.02.2019 року (аркуш шостий рішення апеляційного суду від 28.01.2020 року). Звідси, звернення позивача від 04.12.2018 року щодо отримання нової посвідки на тимчасове проживання мало місце не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.
У своїй сукупності наведені обставини свідчать про неповноту вивчення ГУ ДМС України у Закарпатській області документів при розгляді заяви громадянина Азербайджану ОСОБА_4 , недотримання відповідачами вимог Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затверджених постановою KM України № 322 від 25 квітня 2018 року, а відтак спірне рішення № 187889000 від 29 липня 2019 року про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, не ґрунтуються на вимогах закону, (а.с. 11-19).
При цьому, державний виконавець, не надала оцінку тому факту, що рішення міграційного органу від 29 липня 2019 року та від 13 лютого 2020 року є ідентичними, підстави зазначені одні й ті ж самі, а саме: про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, видане громадянину Азербайджану ОСОБА_5 , про те, що йому на підставі підпункту 6 пункту 61 Порядку від 25 квітня 2018 року № 322, відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання (а.с. 50) та ( а.с.56).
Однак, суд акцентує увагу відповідача, що прийняте рішення боржником від 13 лютого 2020 року було наявне у матеріалах виконавчого провадження і така підстава: підпункт 6 пункту 61 Порядку від 25 квітня 2018 року № 322 - апеляційним судом 28 січня 2020 року вже визнана протиправною та визнано протиправним саме рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області № 187889000 від 29.07.2019 року, яким відмовлено громадянину Азербайджану в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, що могло бути досліджено державним виконавцем із матеріалів виконавчого провадження, які були у його розпорядженні.
При цьому, поза увагою відповідача залишився той факти, що міграційний орган (боржник) на постанову про відкриття виконавчого провадження та навіть на пізніше сформовану вимогу державного виконавця не вдався до аналізу та обґрунтування вчинених ним дій, а Виконавець не скористалася правом щодо наданням боржником детальних пояснень на виконання вимог апеляційного суду, про які зазначено в резолютивній частині рішення та у виконавчому листі.
Таким чином, ГУ ДМС у Закарпатській області при прийнятті рішення № 187889000 від 29 липня 2019 року та рішення від 13 лютого 2020 року, на виконання постанови по справі № 260/1180/19, не зважаючи на надану судом у постанові апеляційного суду правову оцінку щодо підстав скасування рішення № 187889000 від 29 липня 2019 року, вказало аналогічні підстави відмови в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, а саме підпункт 6 пункту 61 Порядку № 322.
Однак, державним виконавцем при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, не досліджено вищенаведене та, порушуючи статтю 18 Закону України “Про виконавче провадження”, не в повному обсязі вчинено виконавчі дії та не вжито заходів щодо виконання рішення суду.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 61263520, головного державного виконавця Місник Н.В., відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатський області Південно-західного управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 29 травня 2020 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки постанова ВААС від 28 січня 2020 року, яка набрала законної сили, по справі № 260/1180/19, боржником не виконана, а відтак відсутні підстави у відповідності до п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” для закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу свого рішення та дій відповідача, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, то суд констатує протиправність постанови про закінчення в виконавчого провадження № 6126350, а встановлені судом обставини, не можуть свідчити що такі дії виконавця вчинені добросовісно, розсудливо, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для вчинення такої дії, отже оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 840, 80 грн., що підтверджується квитанцією від 09 червня 2020 року, (а.с. 23).
Таким чином, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 265, 271, 287 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_4 до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання судових рішень у Закарпатській області Південно-західного управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 61263520, головного державного виконавця Місник Н.В., відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатський області Південно-західного управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 29 травня 2020 року.
3. Стягнути на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання судових рішень у Закарпатській області Південно-західного управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ( 88000,Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі,14, код ЄДРПОУ 43316386) судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції та може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адмінсуду шляхом подання апеляційної скарги через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення.
У відповідності до частини 1 статті 271 КАС України, судом виготовлено повне судове рішення 31 липня 2020 року.
СуддяТ.В.Скраль