30 липня 2020 року м. Житомир справа № 279/4725/19
категорія 113070200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області у якому просить:
- визнати дії Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області щодо застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн. неправомірними;
- скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 147119 від 02.09.2019, звільнивши його від відповідальності.
В обґрунтування позову вказано, що 11.07.2019 в 20:45 год. належний йому автомобіль, DAF державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 , був зупинений на автошляху М-03 "Київ-Харків-Довжанський" Харківської області працівниками відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті, якими складено акт № 154329, в якому було зазначено порушення от. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, що в тахографі автомобіля була відсутня заповнена тахокарта за 11.07.2019. Позивач стверджує, що тахокарта в тахографі автомобіля мала місце саме за 11.07.2019, оскільки він завжди своєчасно встановлює та змінює тахокарти. Крім того, позивач вказує, що будь-яких доказів (відео-, фотозйомка) відсутності тахокарти за 11.07.2019 місце не мають, тобто належних доказів, що ним було порушено вимоги ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" не існує.
Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
У встановлений судом строк відповідачем було подано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування відзиву вказано, що перевірку належного позивачу транспортного засобу проведено з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 08.11.2006р. №1567, а накладення адміністративно-господарського штрафу здійснено у зв'язку з встановленням порушення водієм транспортного засобу вимог п. 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385.
Дослідивши письмові докази надані сторонами та наявні у матеріалах справи суд дійшов наступного висновку.
11.07.2019 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський км. 516, під час проведення рейдової перевірки на підставі направлення на перевірку № 029470 від 08.07.2019р., проведено перевірку транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Під час перевірки транспортного засобу виявлено факт надання послуг з перевезення вантажу, згідно ТТН, транспортним засобом, який обладнаний аналоговим тахографом, без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: заповненої тахокарти за 11.07.2019, яка передбачена п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 р.
В зв'язку з виявленням вказаного порушення, складено акт № 154329 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.07.2019.
При складанні акту водій транспортного засобу не забезпечив надання пояснень чи заперечень перевіряючим, крім того, при складанні акту перевірки не вказав про наявність відповідної тахокарти за 11.07.2019.
02.09.2019 управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області у присутності ФОП ОСОБА_1 проведено розгляд акту № 154329 від 11.07.2019 за результатами якого винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу на суму 1700 грн.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
Відповідно до пунктів 6.1., 6.3. Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).
Згідно пункту 7.1. Положення № 340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.
Пунктом 7.2. Положення № 340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.1.4 Інструкції, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Згідно пунктів 2.5., 2.7. Інструкції повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.
Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210 х 297 мм) щільністю 100 г/м 2 або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.
ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Згідно з п.3.3 Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до п.3.5. Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Згідно п.3.6. Інструкції, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Частиною четвертою статті 6 Закону № 2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до п. 20 Порядку №1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку).
Статтею 60 Закону № 2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 25 Порядку передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Сторонами не заперечується факт того, що належний позивачу автомобіль DAF державний номерний знак НОМЕР_1 .
З цього приводу суд зазначає, що у відповідності до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа); має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР.
Таким чином, забезпечення заповнення і ведення тахокарт є невід'ємною частиною облаштування автомобіля тахографом.
З аналізу вказаних положень, суд доходить висновку, що вантажний автомобіль з повною масою понад 3,5 тонн має бути обладнаним діючим та повіреним тахографом а водій такого транспортного засобу має здійснювати дії щодо заміни, заповнення та належного зберігання тахокарт.
Суд зазначає, що вимога посадових осіб управління Укртрансбезпеки у Харківській області щодо пред'явлення належного ведення тахокарт є провомірною та відповідає вимогам закону, а доказів належного ведення тахокарти за 11.07.2019 позивачем не надано, а ні під час розгляду справи відповідачем, а ні під час судового розгляду.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду зробленого у постанові від 10.05.2019р. №816/124/17, заповнення щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є щоденним обов'язком водія. Перевірка дотримання такого обов'язку проводиться в разі керування водієм відповідного транспортного засобу. У разі виявлення порушення водієм зазначеного вище обов'язку уповноважена особа має право накладати штраф за кожен випадок такого порушення.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставвказаного, суд дійшов висновку, що дії посадової особи управління Укртрансбезпеки у Житомисрькій області щодо складення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірними, та здійсненими в межах та у спосіб визначених законодавством, в зв'язку з чим позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області (майдан С.П. Корольова, 12, м.Житомир,10014, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання дій неправомірними, скасування постанови відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева