Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
про відмову у відкритті провадження у справі
"31" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/925/20
Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,
розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 (м.Житомир)
до Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1" (смт.Черняхів Черняхівського району Житомирської області)
про стягнення 255000,00грн,
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1" про стягнення 255000,00грн заборгованості, яка виникла на підставі договору №7 про надання фінансової (товарної) допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №7 про надання фінансової (товарної) допомоги в частині повернення коштів.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження на підставі п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).
При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Згідно з ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Виходячи з викладених норм, спір підвідомчий господарському суду, якщо склад його учасників відповідає нормам ст.ст.4, 45 ГПК України, а спірне правовідношення носить господарський характер.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем в даному позові зазначено фізичну особу ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч.1 ст.128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
Однак як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на запит судді Соловей Л.А. за №1006966597 від 30.07.20, позивач не наділений статусом суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно з ч.1 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Із наданих позивачем до позовної заяви документів вбачається, що стороною договору №7 про надання фінансової (товарної) позики від 03.09.19 є громадянин як фізична особа, який на момент укладання договору не мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, відтак даний спір за своїм суб'єктним складом не відноситься до юрисдикції господарських судів.
Згідно з п.1 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
З врахуванням наведеного, суд відмовляє у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
При цьому, на виконання вимог ч.6 ст.175 ГПК України господарський суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що вказаний позов має бути поданий до суду загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.
Також, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він може звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення йому судового збору, сплаченого за розгляд даної позовної заяви у відповідності до ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. 20, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1" про стягнення 255000,00грн заборгованості.
Додаток: на 16аркушах, в тому числі квитанція №38 від 29.07.20 про сплату судового збору.
Ухвала набрала законної сили 31.07.20 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Соловей Л.А.
друк. 2- прим.
1- в справу
2- позивачу + позовна заява з додатками (рек. з повід)