вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення заяви про забезпечення позову
31.07.2020м. ДніпроСправа № 904/3966/20
за позовом ОСОБА_1 , м. Кам'янське Дніпропетровської області
до Приватного підприємства "Світлана 2000", м.Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення дивідендів у розмірі 775 200,00 грн., 3% річних у розмірі 104 037,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 576 564,50 грн.
Суддя Крижний О.М.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Світлана 2000" заборгованість по виплаті дивідендів за 2013-2016 роки у розмірі 775 200,00 грн., 3% річних у розмірі 104 037,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 576 564,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішеннями єдиного засновника №1 від 04.03.2014, №2 від 03.03.2015, №3 від 02.03.2016, №4 від 02.03.2017 вирішено частину чистого прибутку, отриманого за підсумками 2013-2016 років виплатити ОСОБА_1 в якості дивідендів. Виплату за 2013 рік здійснити у строк до 31.03.2014, за 2014 рік - у строк до 31.03.2015, за 2015 рік - у строк до 31.03.2016, за 2016 рік - у строк до 31.03.2017. Проте, відповідачем не виплачено на користь позивача дивіденди у розмірі 775 200,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2020 позовну заяву залишити без руху. Рекомендовано ОСОБА_1 протягом 10 днів з дати отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази сплати судового збору у розмірі 21 837,02 грн.
29.07.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом арешту на все нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за Приватним підприємством "Світлана-2000", а також заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії направлені щодо відчуження та реалізації такого майна;
- вжити заходи зустрічного забезпечення позову шляхом накладення арешту на2/3 частки нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії направлені на відчуження та реалізацію такого майна.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її повернення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Частиною 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Проте, до суду надійшла заява про забезпечення позову у ксерокопії.
Суд зауважує, що ксерокопія заяви про забезпечення позову означає, що вона не підписана особою, яка має право її підписувати і підлягає поверненню.
Господарський процесуальний кодекс України не передбачає права подавати заяви про забезпечення позову у ксерокопіях.
Отже, подана заява про забезпечення позову, в розумінні ГПК України, є такою, що не підписана заявником, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для її повернення.
Відтак, судом встановлено, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, заява про забезпечення позову підлягає поверненню без розгляду.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву (ксерокопію) про забезпечення позову (вх.№34464/20 від 29.07.2020) - повернути заявнику.
Повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду після усунення недоліків.
Додаток: ксерокопія заяви про забезпечення позову з додатками на 24 арк., в т.ч. оригінал квитанції №5651025 від 24.07.2020 на суму 1051,00 грн.
Суддя О.М. Крижний