Рішення від 30.07.2020 по справі 904/4592/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2020м. ДніпроСправа № 904/4592/15 (904/799/20)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А. за участю секретаря судового засідання Сироїжко М.В.

за позовом Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО"

до Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - АТ "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача представник ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" Коваль Г.М. довіреність №53/юр-2 від 08.01.2020

СУТЬ СПОРУ:

12.02.2020 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до господарського суду з позовною заявою до ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" про стягнення заборгованості.

13.02.2020 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10.03.2020 на 09:50. Залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - АТ "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (ЄДРПОУ 23359034; 49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 22).

10.03.2020 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання на 13.04.2020 на 11:45.

10.03.2020 до господарського суду від ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" надійшло клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору.

16.03.2020 ухвалою господарського суду призначено розгляд клопотання ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про повернення надмірно сплаченого судового збору у судовому засіданні на 13.04.2020 на 11:45.

13.04.2020 ухвалою господарського суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 13.05.2020. Відкладено підготовче засідання на 12.05.2020 на 10:10. Відкладено розгляд клопотання ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про повернення надмірно сплаченого судового збору у судовому засіданні на 12.05.2020 на 10:10.

12.05.2020 ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 11.06.2020 о 10:20. Відкладено розгляд клопотання ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про повернення надмірно сплаченого судового збору у судовому засіданні на 11.06.2020 на 10:20.

22.06.2020 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про надання розстрочки виконання грошового зобов'язання.

23.06.2020 ухвалою господарського суду відкладено розгляд справи по суті на 02.07.2020 на 12:55. Відкладено розгляд клопотання ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про повернення надмірно сплаченого судового збору у судовому засіданні на 02.07.2020 на 12:55. Призначено розгляд клопотання ПАТ "ДТЗ" про розстрочку виконання рішення на 02.07.2020 на 12:55.

У зв'язку з перебуванням судді Примака С.А. на лікарняному, судове засідання, призначене на 02.07.2020 не відбулося.

07.07.2020 ухвалою господарського суду призначено розгляд справи по суті на 30.07.2020 на 11:00. Призначено розгляд клопотання ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про повернення надмірно сплаченого судового збору у судовому засіданні на 30.07.2020 на 11:00. Призначено розгляд клопотання ПАТ "ДТЗ" про розстрочку виконання рішення на 30.07.2020 на 11:00.

23.07.2020 позивач подав до господарського суду клопотання про надання відстрочки виконання грошового зобов'язання та просив суд залишити без розгляду клопотання про розстрочення виконання грошового зобов'язання № 53/юр-7 від 19.06.2020.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 30.07.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, і про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (пункт 16).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1023-р. від 12.12.2018 р. ДПЗД "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01 січня 2019 року до 1 січня 2021 року.

На виконання частини 11 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" в мережі інтернет за адресою www.uie.kiev.ua позивачем було розміщено порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; комерційну пропозицію № 3 до договору; додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Відповідно до статті 633 Цивільного кодексу України:

1. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

2. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

3. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

4. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

5. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

6. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії":

1. Постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:

1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;

5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

2. Визначення постачальника "останньої надії" здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

3. Порядок проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії" має містити, зокрема, перелік кваліфікаційних вимог до електропостачальників та критерії, за якими здійснюється визначення переможця.

4. Постачальник "останньої надії" призначається на строк до трьох років.

5. Постачальник "останньої надії" зобов'язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник "останньої надії" здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником "останньої надії" при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором.

Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.

Ціна (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" визначається за результатами конкурсу.

6. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

7. Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

8. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

9. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

10. Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається правилами роздрібного ринку.

11. Постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

12. Крім обов'язків, визначених статтею 57 цього Закону, постачальник "останньої надії" зобов'язаний:

1) здійснювати постачання електричної енергії споживачам у випадках, визначених цією статтею, до обрання споживачами електропостачальника, але не більш як протягом 90 днів;

2) інформувати споживачів щодо умов постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" у визначеному законодавством порядку;

3) вести окремий облік витрат та доходів від господарської діяльності з постачання "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов'язаний припинити постачання електричної енергії споживачу у разі настання однієї з таких подій:

1)здійснення постачання електричної енергії споживачу іншим електропостачальником на підставі укладеного ними договору постачання електричної енергії відповідно до правил роздрібного ринку;

2) закінчення встановленого цим Законом строку постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання електричної енергії до закінчення визначеного цим Законом строку у разі невиконання споживачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" щодо повної та своєчасної оплати споживачем вартості електричної енергії.

Пунктом 1.2.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який розробляється постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Враховуючи наведені норми права та обставини справи, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

При цьому Закон зобов'язує постачальника електричної енергії «останньої надії» оприлюднити зміст договору на офіційному сайті такого постачальника, що було зроблено Позивачем і не заперечується Відповідачем. Зміст договору має відповідати Типовому договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312. Про невідповідність тексту спірного публічного договору Типовому Відповідачем не заявлено і судом не виявлено. Крім того, приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії споживачем.

Такий спосіб приєднання до публічного договору у спірних правовідносинах встановлений спеціальними нормами Закону України «Про ринок електричної енергії» і не суперечать положенням Цивільного кодексу України, яким передбачено, що актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Таким чином, споживання електроенергії від постачальника «останньої надії» без укладення договору з іншим електропостальником доводить вчинення Відповідачем дій, які тягнуть виникнення цивільних прав та обов'язків за публічним договором постачання електроенергії від постачальника «останньої надії», у тому числі обов'язок Відповідача з оплати за спожиту електроенергію.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем за липень 2019 та жовтень 2019 у ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" виникла заборгованість за поставлену електричну енергію у загальному розмірі 9 428 976,23 грн.

В силу статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно з п.1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Наведені норми Закону та умови публічного договору не виконані Відповідачем, чим порушено право Позивача як електропостачальника на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії.

Доказів на підтвердження погашення заборгованості в розмірі 9 428 976,23 відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору, господарський суд зазначає наступне.

Нормами ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Посилання позивача у клопотання на п.п. 10 п. 2 ч. 2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" у даному випадку є неправомірним, оскільки стосується сплати судового збору за подачу до господарського суду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, а не позовної заяви в межах справи про банкрутство.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору.

За результатами вирішення спору судові витрати у справі покладаються на Відповідача в порядку ст. 129 ГПК України.

Стосовно клопотання відповідача від 23.07.2020 про надання відстрочки виконання грошового зобов'язання, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також вказується, зокрема, про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У той же час, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які є підставою для вчинення відповідної процесуальної дії та свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, надані у підтвердження зазначених обставин за правилами ст. 86 цього Кодексу.

Законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з винятковими (об'єктивними, непереборними) та виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Зі змісту заяви відповідача слідує, що сума стягнення за рішенням суду є досить великою і відповідач не має можливості на перерахування одразу всієї суми боргу через брак коштів за незалежних від підприємства обставин. Тому примусове стягнення заборгованості з рахунків відповідача органами ДВС призведе до ще більш скрутного становища підприємства.

Судом, при вирішенні питання надання відповідачу відстрочки виконання рішення, взято до уваги факти скрутного матеріального становища відповідача, що істотно ускладнює таке виконання, а також те, що негайне виконання рішення господарського суду може призвести до блокування роботи підприємства.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Клопотання ПАТ "ДТЗ" про розстрочення виконання грошового зобов'язання № 53/юр-7 від 19.06.2020 залишити без розгляду.

Задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 9 428 976,23 грн (дев'ять мільйонів чотириста двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят шість грн 23 коп) та 141 434,64 грн (сто сорок одна тисяча чотириста тридцять чотири грн 64 коп) - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Клопотання відповідача №53/юр від 20.07.2020 про відстрочення виконання рішення - задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020р. по справі № 904/4592/15 (904/799/20) строком на 1 (один) рік.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.07.2020.

Суддя С.А. Примак