вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відкладення розгляду справи
"30" липня 2020 р. Справа№ 910/4929/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Суліма В.В.
Ткаченка Б.О.
за участю секретаря судового засідання: Нікітенко А.В.
за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання від 30.07.2020
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2020
у справі № 910/4929/19 (суддя Бойко Р.В.)
за скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
у справі № 910/4929/19 (судя Бойко Р.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Укренерготранс"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення збитків 418 453,78 грн.,-
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019, у справі №910/4929/19 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Укренерготранс" кошти у розмірі 418 453,78 грн. та судовий збір у розмірі 6 276,81 грн.
23.10.2019 на виконання вказаних рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
12.03.2020 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла скарга на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо неповернення наказу Господарського суду міста Києва №910/4929/19 від 23.10.2019 стягувачу без виконання на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" В обґрунтування своєї скарги Акціонерне товариство "Українська залізниця" вказує, що станом на 20.10.2019 Акціонерне товариство "Українська залізниця" було включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, щодо яких встановлено заборону протягом трьох років починаючи з дати набрання чинності Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" вчиняти виконавчі дії щодо стягнення грошових коштів та товарів. Тому, на думку скаржника, з набранням чинності вказаного закону наказ Господарського суду міста Києва №910/4929/19 від 23.10.2019 підлягав поверненню державним виконавцем стягувачу без виконання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі № 910/4929/19 відмовлено в задоволенні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/4929/19 від 23.10.2019.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського судуміста Києва від 05.05.2020 у справі № 910/4929/19, відкрити апеляційне провадження з розгляду даної апеляційної скарги, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у спарві № 910/4929/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії та бездіяльність державного виконавця у повному обсязі, судові витрати стягнути із Приватного акціонерного товариства "Укренерготранс" , розгляд апеляційної скарги провести за участю представника скаржника.
Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/4929/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі № 910/4929/19, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Скаржник у встановлений ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у справі № 910/4929/19 строк усунув недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 поновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі № 910/4929/19, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4929/19 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 30.07.2020.
У судове засідання 30.07.2020 уповноважені представники учасників спарви не з'явились.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини 2 статті 202 встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, коли перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до ч. 2 ст. 281 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, з дотриманням завдань, принципів господарського судочинства (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України) та розумності строків для вчинення процесуальної дії (стаття 114 Господарського процесуального кодексу України), основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Отже, за змістовним аналізом норм Господарського процесуального кодексу України вбачається, що підставою для відкладення розгляду справи є наявність для цього обґрунтованих причин.
Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" постановлено:
"Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"."Слід зазначити, що згідно із ч.3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно підпункту 3 пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500 адаптивний карантин продовжено до 31.07.2020
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).
Однак, відповідно до ст.124, п.п. 2, 3, 4, ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема ст.ст. 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.
Так, саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів. Крім того за змістом пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №м 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" у регіонах, в яких здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється: з 22 травня: регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня: перевезення пасажирів метрополітенами, з 1 червня: перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому), а також міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 910/10006/19.
Запроваджені карантинні заходи не передбачають обмеження гарантованої ст. 33 Конституції України свободи пересування, зважаючи на що не вбачається будь-якого обґрунтування існування об'єктивних перешкод в участі у судовому засіданні.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що на своєму засіданні 17.03.2020 Рада суддів України рекомендувала судам продовжувати здійснювати правосуддя незважаючи на епідемію коронавірусу й карантин, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін. Згідно Звернення Комітету з питань правової політики до громадян України щодо функціонування органів правосуддя на період карантину від 20.03.2020 Комітет Верховної Ради України з питань правової політики зазначив, що запропоновані Радою суддів України рекомендації не мають на меті обмеження громадян доступу до правосуддя, а покликані забезпечити епідеміологічну безпеку в судах.
Відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ст. 8 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "ФПК "ГРОСС" проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "Гержик проти України") суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених ст. 2 ГПК України.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції", "Смірнова проти України").
Зважаючи на викладене вище та той факт, що явка представників сторін у даній справі не визнавалась обов'язковою, однак, оцінюючи "розумність" тривалості строку розгляду у даній справі, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи, дотриманням принципів рівності та змагальності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про продовження процесуального строку розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі № 910/4929/19 та відкладення розгляду справи № 910/4929/19.
Керуючись ст. 2, 7, ст. 216, ст. 234, ст. 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Продовжити строк розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі № 910/4929/19.
2. Відкласти розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі № 910/4929/19 на 03.09.2020 о 12 год. 00 хв.
3. Слід зазначити про можливість подання пояснень, заяв та клопотань тощо, через офіційну електронну адресу суду (inbox@anec.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису.
Попередити учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду у відповідності до ч. 2 ст. 207 ГПК України. Згідно з ч. 2 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються виключно в письмовій формі, виключно через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А (І поверх), або через офіційну електронну адресу суду (inbox@anec.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису.
4. Довести до відома учасників судового процесу, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді В.В. Сулім
Б.О. Ткаченко