вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"30" липня 2020 р. Справа№ 910/15898/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Михальської Ю.Б.
Козир Т.П.
за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 30.07.2020
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 (повний текст складено 27.02.2020)
у справі №910/15898/19 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм"
про стягнення 743352,92 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" про стягнення 610997,09 грн основного боргу, 9140 грн трьох відсотків річних, 107870,26 грн пені та 15345,57 грн втрат від інфляції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ" 610997 грн 09 коп. основного боргу, 9140 грн три проценти річних, 107870 грн 26 коп. пені; 15345 грн 57 коп. втрат від інфляції та 11150 грн 30 коп. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. №09.1-04.1/2461/20 від 07.04.2020), в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/15898/19 і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/15898/19 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення 188061,13 грн. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні вказаних позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/15898/19 залишено без змін. Резолютивну частину рішення суду викладено в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" (код 40512094, 04111, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ЩЕРБАКОВА, будинок 53) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ" (код 36206791, 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Соборний район, ВУЛИЦЯ МАНДРИКІВСЬКА, будинок 47, офіс 107) 454852,81 грн основного боргу, 6804,10 грн три проценти річних, 79880,13 грн пені, 13754,75 інфляційних втрат та 8329,38 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити."
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ" (код 36206791, 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Соборний район, ВУЛИЦЯ МАНДРИКІВСЬКА, будинок 47, офіс 107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" (код 40512094, 04111, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ЩЕРБАКОВА, будинок 53) 4231,38 грн витрат по сплаті судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
21.07.2020 на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому відповідач просить суд ухвалити додаткову постанову про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" про розподіл судових витрат мотивована тим, що заявником понесено витрати на професійну правничу допомогу, перелік та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) наведено у акті про надання послуг №1 від 16.07.2020, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" та Адвокатським бюро "ЗАРЕЦЬКА І КОМПАНІЯ" на підставі умов договору про надання правової допомоги від 17.03.2020 №05-03/20. Факт здійснення оплати послуг за надання професійної правничої (правової) допомоги за вказаним договором в розмірі 27802,50 грн підтверджується платіжним дорученням від 20.03.2020 №745.
Згідно зі ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючого судді: Коробенка Г.П., суддів: Козир Т.П., Кравчука Г.А.) від 21.07.2020 призначено судове засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" на 30.07.2020.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2020 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" у справі №910/15898/19 у зв'язку із виходом судді Кравчука Г.А у відпустку 30.07.2020, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Михальська Ю.Б., Козир Т.П.
29.07.2020 через канцелярію суду електронною поштою від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
29.07.2020 через канцелярію суду електронною поштою від позивача надійшли додаткові пояснення щодо доводів, викладених у заяві про ухвалення додаткового рішення, в яких позивач наголошує про порушення ТОВ "Статус Буд-Прайм" порядку подання попереднього визначення сум судових витрат, який передбачено частиною першою ст.124 ГПК України, вказуючи про те, що під час подання відзиву на позовну заяву (який є першою заявою по суті відповідача), суду та позивачу не було повідомлено про суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, посилаючись при цьому на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18.
В судове засідання апеляційної інстанції 30.07.2020 представник відповідача не з'явився. Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.
З урахуванням положень частини четвертої статті 244 ГПК України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснити розгляд заяви за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм", просив відмовити у її задоволенні; при цьому, підтримав доводи, викладені в заяві про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в заяві про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, доводи, викладені в заяві про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); при цьому, виходячи зі змісту частини першої статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і очікує понести у зв'язку з розглядом справи;
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Доводи позивача про порушення ТОВ "Статус Буд-Прайм" порядку подання попереднього визначення сум судових витрат, який передбачено частиною першою ст.124 ГПК України, вказуючи про те, що під час подання відзиву на позовну заяву, суду та позивачу не було повідомлено про суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, посилаючись при цьому на правову позицію, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18, судом апеляційної інстанції не враховуються, оскільки частиною 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду у справі №910/16223/18 від 19.02.2020.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Колегією суддів встановлено, що в апеляційній скарзі Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" зазначено про те, що останній очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу, за результатами апеляційного перегляду справи, загальна сума яких за попереднім розрахунком становить 27802,50 грн. Повідомлено про те, що відповідні докази понесення та сплати судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані додатково до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення у відповідності до положень ч.8 ст.129 ГПК України.
Враховуючи те, що постанову судом апеляційної інстанції ухвалено 14.07.2020, а з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі (до якого додано докази на підтвердження понесення таких витрат) заявник звернувся до суду 17.07.2020, колегія суддів вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" дотримано вимоги, встановлені частиною восьмою статті 129 ГПК України.
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Так, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Відповідна правова позиція викладена також в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі №902/347/18.
Колегією суддів встановлено, що надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" адвокатських послуг у суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги у справі №910/15898/19 підтверджується доданими до заяви про розподіл судових витрат копіями договору про надання правової допомоги №05-03/20 від 17.03.2020, укладеного між ТОВ "Статус Буд-Прайм" та Адвокатським бюро "ЗАРЕЦЬКА І КОМПАНІЯ" (в пункті 3.1 якого передбачено, що гонорар Адвокатського бюро за цим договором встановлюється у розмірі грошової суми в гривнях, яка є еквівалентною 1000 доларів США; вказана грошова сума підлягає сплаті в гривнях за курсом долару США, встановленому Національним Банком України на день здійснення оплати), копією платіжного доручення №745 від 20.03.2020 про оплату гонорару за договором №05-03/20 від 17.03.2020, акту про надання правових послуг №1 від 16.07.2020, в якому міститься опис правової допомоги (надання послуг), а саме: вивчення та аналіз матеріалів справи, наданих клієнтом (за результатом розгляду в Господарському суді міста Києва (18.03.2020 7,5 год), консультація клієнта з питань відкриття апеляційного провадження, порядку і строків розгляду справи в суді апеляційної інстанції (19.03.2020 2 год), складання тексту апеляційної скарги (23.03.2020 3 год), представництво клієнта в Північному апеляційному господарському суді (3 год), ознайомлення з матеріалами справи (10.06.2020 1 год), складання процесуальних документів - клопотання про приєднання доказів (26.05.2020, 09.06.2020, 16.07.2020 2,5 год), заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (16.07.2020 1,5 год), складання документів по суті справи - відповідь на відзив (15.06.2020 2,5 год), складання документів по суті справи - письмові пояснення (08.07.2020 3 год), складення процесуальних документів - заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2020 у справі №915/1654/19, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як встановлено вище, 29.07.2020 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, позивач зазначає, що відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу значно завищена, перелік послуг, наданих адвокатом не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи. Так, на думку позивача, за своїми обставинами вказана справа під час її перегляду в апеляційному провадженні не має великої складності, адже суть позовних вимог стосується виключно виконання/невиконання сторонами своїх договірних зобов'язань у межах договору (навіть його частини у формі 9 актів виконаних будівельних робіт), а всі докази на підтвердження доводів сторін було зібрано та вивчено під час розгляду справи у суді першої інстанції. Доводи про завищення часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт обґрунтовано тим, що під час розгляду справи в місцевому господарському суді відповідачем реалізовано свої процесуальні права (подано відзив на позовну заяву, заявлено клопотання, надані усні пояснення тощо), у тому числі шляхом залучення представників - адвокатів, як наслідок, новий представник відповідача (за рахунком 3-й адвокат) фактично при вивченні та аналізі матеріалів справи дублював та перероблював роботу попередніх 2-х представників відповідача - адвокатів, адже, жодних нових доказів та фактів під час апеляційного провадження встановлено не було; послуга «консультація клієнта з питань відкриття апеляційного провадження, порядку і строків розгляду справи в суді апеляційної інстанції» фактично зводиться до цитування положень Глави 1 Розділу IV ГПК, як наслідок є недоведеним обсяг витраченого часу; послуга «складання тексту апеляційної скарги» виражена у 6 аркушах тексту апеляційної скарги, з яких 2 аркуша тексу стосуються описової та прохальної частини апеляційної скарги; при цьому, доводи нового представника відповідача (за рахунком 3-й адвокат) частково співпадають із раніше викладеними доводами 2-х попередніх представників відповідача - адвокатів; стосовно послуги «представництво клієнта в Північному апеляційному господарському суді» позивач зазначив, що фактичний час 3-х судових засідань, проведених у Північному апеляційному господарському суді, є значно меншим ніж 3 години, про які зазначив представник відповідача; послуга «ознайомлення з матеріалами справи» дублює послуги, визначені в п.1 акту про надання послуг - «вивчення та аналіз матеріалів справи, наданих клієнтом (за результатом розгляду в Господарському суді міста Києва»; стосовно послуги «складання процесуальних документів - клопотання про приєднання доказів» позивач зазначив, що у задоволенні вказаного клопотання про приєднання доказів колегією суддів відмовлено; послуги «складання документів по суті справи - відповідь на відзив» та «складання документів по суті справи - письмових пояснень» виражена у 5 аркушах тексту апеляційної скарги, з яких 2 аркуша тексту стосуються описової та прохальної частин відповіді на відзив, при цьому, доводи представника відповідача у цих процесуальних документах дублюють його доводи, що викладені ним у апеляційній скарзі; послуга «складання процесуальних документів - заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат» виражена у 2 аркушах тексту, у яких йде опис по суті справи (вже неодноразово наведений у попередніх процесуальних документах представника позивача) та посилання на вимоги ст.ст. 126, 129 ГПК України. Також позивач вказує на те, що відповідачем не враховано про часткове задоволення апеляційної скарги, як наслідок розподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.
Апеляційний господарський суд, оцінюючи обґрунтованість заяви відповідача, заперечення позивача в контексті положення пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена відповідачем сума є необґрунтованою.
При цьому колегія суддів погоджується з доводами позивача про необґрунтованість та неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу відповідача з реальним обсягом такої допомоги у суді апеляційної інстанції, часом, витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду та розгляду справи у господарському суді апеляційної інстанції та фактичну тривалість судових засідань), критерію реальності таких витрат та вважає, що обґрунтованою сумою витрат на професійну правову допомогу, з урахуванням співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю даної справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, є сума в розмірі 15000 грн.
За змістом частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову, - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
З огляду на викладене, з урахуванням вимог апеляційної скарги, за результатами розгляду якої судом апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення 188061,13 грн з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог, у відповідності до пункту третього частини четвертої ст. 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем при розгляді апеляційної скарги, підлягають стягненню з позивача в розмірі 3794,86 грн (188061,13*15000/743352,92=3794,86).
Керуючись ст.ст. 129, 221, 244, 253-254, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги у справі №910/15898/19 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ" (код 36206791, 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Соборний район, ВУЛИЦЯ МАНДРИКІВСЬКА, будинок 47, офіс 107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" (код 40512094, 04111, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ЩЕРБАКОВА, будинок 53) 3794 (три тисячі сімсот дев'яносто чотири) грн 86 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом апеляційної скарги у справі №910/15898/19.
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.
4. Матеріали справи №910/15898/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складено 30.07.2020.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Ю.Б. Михальська
Т.П. Козир