вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"30" липня 2020 р. Справа№ 910/2650/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Іоннікової І.А.
Козир Т.П.
за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 30.07.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційні скарги ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777"
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 (повний текст рішення складено 23.07.2019)
та апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 (повний текст складено 29.07.2019)
у справі №910/2650/19 (суддя Данилова М.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Споживче товариство "КРОКУС"
2) Споживче товариство "ТРАНЗИТ-2008"
3) Броварське автотранспортне підприємство Броварської районної спілки споживчих товариств
4) Київська обласна спілка споживчих товариств
про стягнення грошових коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" про стягнення заборгованості в розмірі 2495940,10 грн, з яких: основний борг в розмірі 1200000,00 грн, сума 3% річних в розмірі 20904,66 грн, сума, з урахуванням індексу інфляції в розмірі 75035,44 грн, штраф за прострочення передачі об'єкту оренди в розмірі 1200000,00 грн за договором оренди №02/13 від 01 листопада 2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором оренди №02/13 від 01 листопада 2013 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач добровільно не сплатив заборгованість та не звільнив приміщення, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 30.07.2019) задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" про стягнення заборгованості у сумі 2521746 грн. 56 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" на користь ТОВ "Сонячний квартал" основного боргу у сумі 1212903 грн 23 коп., 3 % річних у сумі 20904 грн 66 коп., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 72911 грн 26 коп., штраф за прострочення передачі об'єкту оренди у сумі 1212903 грн 23 коп., витрат на сплату судового збору у сумі 37794 грн 34 коп. Відмовлено в частині стягнення інфляційних витрат у сумі 2124 грн 18 коп.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/2650/19 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/2650/19; призначено до розгляду апеляційну скаргу.
Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 29.07.2019 у справі № 910/2650/19 задоволено заяву ТОВ "Сонячний квартал" про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу.
Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 29.07.2019 у справі №910/2650/19 та прийняти нове додаткове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Сонячний квартал" про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 29.07.2019 у справі №910/2650/19; призначено до розгляду апеляційну скаргу.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/2650/19, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/2650/19 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" штрафу за прострочення передачі об'єкту оренди в сумі 1212903,23 грн та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаних вимог.
При цьому право на апеляційне оскарження обґрунтовано апелянтом тим, що оскаржуване рішення суду може негативно вплинути на права ОСОБА_1 як учасника товариства "АВТОКАР-777", яка володіє 2,03 % статутного капіталу товариства, та призвести до неотримання нею значної частини дивідендів.
Також в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що апелянт не брав участі в розгляді справи судом першої інстанції, про обставини прийняття оскаржуваного рішення дізнався 30.06.2020, отримавши його текст з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 поновлено ОСОБА_1 строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/2650/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/2650/19; призначено до розгляду апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить закрити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/2650/19, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення не впливає на права та обов'язки не залученої до участі у справі особи - ОСОБА_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа-2 просить задовольнити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 у повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа-3 просить задовольнити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 у повному обсязі.
28.07.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли клопотання про приєднання до матеріалів справи накладних на підтвердження направлення учасникам справи копій ухвал Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020.
30.07.2020 через канцелярію суду від апелянта надійшли клопотання про об'єднання апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" та ОСОБА_1 у справі №910/2650/19 в одне апеляційне провадження, та клопотання про відкладення розгляду апеляційних скарг, з метою повного та об'єктивного розгляду справи та забезпечення принципу змагальності сторін, враховуючи передбачене ГПК України право апелянта на подання відповіді на відзив та неможливість скористатися таким правом до дати проведення судового засідання у даній справі з поважних причин (ознайомлення з відзивом за одну добу до судового засідання). Клопотання про об'єднання апеляційних скарг в одне апеляційне провадження обґрунтоване тим, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" подані на один і той же процесуальний документ в одній і тій же справі, а тому розгляд апеляційних скарг, а також матеріали у справі є пов'язаними, тому не можуть розглядатися окремо одна від одної.
В судове засідання апеляційної інстанції 30.07.2020 представники третіх осіб, апелянт ОСОБА_1 не з'явились.
Колегія суддів звертає увагу на те, що сторони належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення третій особі-4, позивачу, третій особі-2.
Також з доданих до клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи накладних кур'єрської служби на підтвердження направлення учасникам справи копій ухвал Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020, які долучено до матеріалів справи, вбачається, що ухвали суду апеляційної інстанції від 22.07.2020 про відкладення розгляду апеляційних скарг у справі №910/2650/19 направлені учасникам справи позивачем кур'єрською службою "Експрес-доставка "Меркурій" та отримані відповідачем, третьою особою-4, представником Приватного підприємства "Фреш лайн" (відправлення направлено за місцем роботи ОСОБА_1 , яке вбачається з копії наказу про відрядження №13/07 від 13.07.2020, доданої до клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду апеляційних скарг від 20.07.2020). На накладних, отримувачами яких зазначені третя особа-1, третя особа-2, третя особа-3, апелянт ОСОБА_1 , міститься відмітка про повернення відправлення, причиною повернення зазначено "адресат відсутній за вказаною адресою".
Вказані адреси на накладних, за якими повернуто відправлення є адресами місцезнаходження відповідних учасників справи згідно інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб; адреса апелянта ОСОБА_1 на накладній кур'єрської служби співпадає з адресою, зазначеною апелянтом ОСОБА_1 в апеляційній скарзі.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв'язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).
У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвали Північного апеляційного господарського суду у справі №910/2650/19 оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Також слід врахувати, що Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти клопотання апелянта ОСОБА_1 про відкладення розгляду апеляційних скарг та клопотання про об'єднання апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" та ОСОБА_1 у справі №910/2650/19 в одне апеляційне провадження, просив відмовити у їх задоволенні.
Представник відповідача підтримав клопотання апелянта ОСОБА_1 про відкладення розгляду апеляційних скарг та об'єднання апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" та ОСОБА_1 у справі №910/2650/19 в одне апеляційне провадження, та просив їх задовольнити.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, з урахуванням терміну знаходження у провадженні суду апеляційної інстанції апеляційних скарг у даній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційних скарг у даній справі за відсутності представників третіх осіб, апелянта ОСОБА_1 .
Стосовно клопотання про об'єднання апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" та ОСОБА_1 у справі №910/2650/19 в одне апеляційне провадження, колегія суддів звертає увагу на те, що у призначений час для розгляду апеляційних скарг ТОВ "АВТОКАР-777" та ОСОБА_1 головуючим відкрито судове засідання та оголошено які апеляційні скарги розглядаються, а саме: апеляційні скарги ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 та апеляційна скарга на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/2650/19. При цьому першочергово судом підлягає дослідженню питання, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції, в даному випадку ОСОБА_1 .
У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
Обов'язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
За правилами статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Тобто частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
Одночасно вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
У вирішенні цього питання суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому тощо.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.09.2020 у справі №910/17558/18, від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб'єкта апеляційного оскарження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що вона володіє 2,03 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" та має відповідні корпоративні права, а тому оскаржуване рішення може негативно вплинути на права та інтереси апелянта, як учасника товариства, та призвести до неотримання ним значної частини дивідендів. При цьому апелянт посилається на позицію, викладену в постанові Верховного Суду у справі №810/4438/16, в якій зазначено, що «наявність грошових зобов'язань товариства суттєво впливає на обсяг корпоративних прав та обов'язків апелянта як єдиного власника товариства, зокрема на його право щодо участі в розподілі прибутку товариства та одержанні його частки, тобто права на майно, яке закріплено у статті №1 до Конвенції».
Як встановлено вище, предметом спору у справі №910/2650/19 є стягнення боргу у зв'язку з неналежним виконанням Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" умов договору по сплаті орендних платежів та штрафних санкцій за договором оренди №02/13 від 01.11.2013, укладеним між TOB "Сонячний квартал" та TOB "АВТОКАР-777", за період з 01.12.2017 і по день фактичного звільнення приміщень 06.03.2019.
Під час вирішення спору суд першої інстанції встановлював факт дотримання відповідачем умов договору оренди №02/13, укладеного між TOB "Сонячний квартал" та TOB "АВТОКАР-777", та наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. Фізична особа ОСОБА_1 не є стороною договору оренди №02/13; договір не спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків апелянта. Тобто питання про права та обов'язки ОСОБА_1 судом першої інстанції про винесення рішень у цій справі не вирішувалися.
Відповідно до частини другої ст. 140 ЦК України, учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язання і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.
Статтею 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" регулює виплату дивідендів, зокрема визначає, що виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно розміру їхніх часток. Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників.
Рішення про виплату дивідендів приймається вищим органом управління - загальними зборами.
Поточне керівництво діяльністю товариства здійснюють виконавчі органи, які обираються на загальних зборах учасників. Отже, учасник товариства впливає на господарську діяльність товариства шляхом обрання виконавчого органу, який підзвітний загальним зборам. Якщо учасник товариства вважає, що дії виконавчого органу призвели до збитків на підприємстві, зокрема неналежний захист в судах, то він має право ініціювати переобрання виконавчого органу.
Не є предметом позову у даній справі будь-які вимоги щодо встановлення прибутків відповідача та виплати дивідендів відповідачем учаснику товариства фізичній особі ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що права та інтереси ОСОБА_1 оскаржуваним судовим рішенням не порушені, питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, в даному випадку не існує правового зв'язку між апелянтом і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з приписів п.3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/2650/19.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.02.2019 в адміністративній справі №810/4438/16, оскільки у зазначеній справі іншій предмет і підстави позову. Більш того, наявність або відсутність порушеного права особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням відповідних обставин справи.
Керуючись ст. 234, ч.3 ст. 264 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/2650/19.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 31.07.2020.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді І.А. Іоннікова
Т.П. Козир