про залишення позовної заяви без руху
17 липня 2020 року м. Київ № 320/6113/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, про визнання протиправним та скасування рішення ,
ТОВ «Текссол» подало до суду позов, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UA 100300/2020/000026/2 від 20.01.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог процесуального законодавства, суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на невідповідність положенням процесуального законодавства.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання позову у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ньому: РНОКПП представника позивача та його місця реєстрації; викладення обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, які підтверджують вказані обставини, в тому числі, розрахунок суми митних платежів; викладу обставин щодо прийняття відповідачем оспорюваного рішення; коли та ким був зареєстрований позивач у якості суб'єкта підприємницької діяльності; якими видами зовнішньоекономічної діяльності займається товариство; обставини укладання договору на придбання тканини від 01.12.2015; умови та підстави оформлення документів на оплату товару за цим контрактом з наданням суду наступних документів: банківські документи про оплату імпортованого товару; копію декларації країни-відправника товар; висновки про якісні та вартісні характеристики тканини як стокового товару або відомості біржових організацій про вартість сировини; інших документів, з яких можливо встановити вартість імпортованого товару; викладення обставин виникнення розбіжностей у цифрових значеннях митної декларації та поданих для оформлення ввозу на територію України товару документів; документи, які підтверджують факт реєстрації продавця товару у країні його перебування (КНР); зазначення у позовній заяві місцезнаходження оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до справи; обґрунтування порушення прав та інтересів заявника прийнятим рішенням із розкриттям змісту порушених прав.
Із позовної заяви випливає, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого, митна вартість товару позивача визначена за ціною договору. Тобто, у вказаному рішенні зазначена різниця між митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом внаслідок коригування, та згідно з приписами статті 279 Митного кодексу України становить базу оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, а отже не є загальною сумою майнових вимог позивача. Тому, із оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, суд не може встановити розмір мита, який необхідно буде доплатити товариству для випуску товарів у вільний обіг ще із огляду на те, що ця сума є загальною сумою майнових вимог позивача, тобто ціною позову, з якої необхідно сплатити судовий збір. З метою виконання вимог статті 160 КАСУ в частині зазначення ціни позову та статті 161 КАСУ в частині правильного визначення оплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, позивачеві необхідно надати суду документ, що свідчить про розмір мита, який необхідно оплатити для випуску товарів у вільний обіг, та з якого суд зможе встановити загальну суму майнових вимог позивача та визначити правильність ціни позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.
Встановити десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.