Справа № 289/1327/19
Номер провадження 2/289/142/20
28.07.2020 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Сіренко Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дядько ОСОБА_3 .. Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина до складу якої серед іншого входять житлові будинки. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не звернулась своєчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з поважної причини, оскільки в той час перебувала на стаціонарному лікуванні після отриманої травми.
Ухвалою від 27.08.2019 суддею Радомишльського районного суду Житомирської області Луньовою Д.Ю. відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання (а.с.19).
Ухвалою від 16.10.2019 заявлене клопотання ОСОБА_1 про заміну первісного відповідача на належного задоволено, замінено первісного відповідача Кочерівську сільську раду Радомишльського району Житомирської області на належного - ОСОБА_2 (оскільки саме остання прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку), продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі, відкладено підготовче засідання та запропоновано належному відповідачу ОСОБА_2 у строк до 19.11.2019 подати відзив на позов та роз'яснити, що у разі ненадання нею відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (а.с.48).
19.11.2019 на адресу суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог позивача, вважає їх необгрунтованими та безпідставними, вказує, що надані суду медичні документи не можуть слугувати доводами поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с.87-88).
Позивач не скористалась своїм процесуальним правом у строк, визначений в ухвалі про відкриття провадження, надати до суду відповідь на відзив.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 30.05.2019 № 1444/0/15-19 суддю Лисичанського міського суду Луганської області Луньову Д.Ю., відряджено для здійснення правосуддя до Радомишльського районного суду Житомирської області строком на шість місяців із 14.06.2019. Строк відрядження судді Луньової Д.Ю. закінчився 14.12.2019.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019, головуючим суддею у даній справі визначено Сіренко Н.С. (а.с.93).
Ухвалою судді Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С. від 24.01.2020 прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання (а.с.94).
Ухвалою від 23.06.2020 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено до судового розгляду по суті, встановлено порядок з'ясування обставин та дослідження доказів (а.с.112).
В судове засідання сторони не з'явились, в матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити, від відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі, заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.110,116).
У відповідності до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить наступного.
Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Березань Київської області, у свідоцтві про її народження серії НОМЕР_1 від 09.07.2019 батьками записані: батько - запис відсутній, мати - ОСОБА_4 (а.с.10).
Як вбачається з витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.33,34).
Згідно договору купівлі-продажу від 09.06.2004 ОСОБА_3 купив житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за АДРЕСА_1 (а.с.11,12).
Як вбачається із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 21.06.2017 власником будинку АДРЕСА_2 рахувався ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 27.04.2000 (а.с.13).
Згідно запису погосподарської книги тимчасового проживання № 6 стор . 64 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - голова двору. Житловий будинок і господарські будівлі і споруди, які належать ОСОБА_3 , розташовані по АДРЕСА_2 , про що повідомлено Кочерівською сільською радою Радомишльського району Житомирської області 04.06.2019 (а.с.15).
Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 70 років в с. Став-Слобода Радомишльського району Житомирської області (а.с.14).
Із виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала в амбулаторно-поліклінічному закладі 24.04.19 - 06.05.19 (а.с.16).
Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена спадкова справа № 267/2018 (а.с.51), в якій наявні наступні документи: заява про прийняття спадщини ОСОБА_2 (а.с.52), довідка Кочерівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області від 09.11.2018 про те, що ОСОБА_3 постійно проживав і був зареєстрований по АДРЕСА_3 , на день смерті ОСОБА_3 у вказаному будинку проживала і була зареєстрована ОСОБА_7 (а.с.55), заява ОСОБА_7 про зупинення вчинення нотаріальних дій, а саме не видавати свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно ОСОБА_3 до вирішення справи Радомишльським районним судом Житомирської області (а.с.56).
Частиною першою статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За змістом частин першої та третьої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Виходячи зі змісту статті 1272 ЦК України та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», належними відповідачами у справі про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину.
Щодо вимог позивача про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, суд вважає, що ним не надано належного обґрунтування та доказів про поважність причин, які слугували перешкодою для подання заяви.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Наведені позивачем доводи на підтвердження поважності причин пропуску передбаченого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини у період з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 30.04.2019 не підтверджують ту обставину, що позивач упродовж всього шестимісячного строку мала об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою для прийняття спадщини.
Доводи позивача щодо перебування її на лікуванні з 24.04.2019 по 06.05.2019 не заслуговують на увагу, оскільки у спірному випадку вказані обставини не є підставою для задоволення позовних вимог, так як позивачем не доведено, що вона страждала на захворювання, яке перешкоджало їй звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в період часу, коли вона не знаходилася на стаціонарному лікуванні. Наданою випискою із медичної карти не підтверджено тривалості та безперервності хвороби ОСОБА_1 впродовж шестимісячного строку, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 30.04.2019.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 183/5348/16 та від 19.11.2019 у справі №638/4018/16-ц.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічний правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-1215цс16 та постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 351/2403/17.
Судом установлено та не заперечувалось позивачем, що вона знала про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_3 , однак, із заявою про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори у визначений шестимісячний строк не звернулася, а тому позовні вимоги являються необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1221-1223, 1272 ЦК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_3 ) до ОСОБА_8 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_4 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. С. Сіренко