27 липня 2020 року
м. Київ
справа № 320/6987/19
адміністративне провадження № К/9901/16419/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової служби (ДПС) України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ВІТАПОЛІС" до Державної податкової служби України, третя особа - Головне управління Державної податкової служби у Київській області, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020, адміністративний позов задоволено: визнано незаконною бездіяльність ДПС України щодо невнесення даних про скасування анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "ВІТАПОЛІС"; зобов'язано ДПС України внести до реєстру платників ПДВ зміни щодо скасування анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "ВІТАПОЛІС", що відбулось за рішенням Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 18.11.2016 №63, зі збереженням у системі електронного адміністрування ПДВ показника залишку коштів 1' 287' 947,85 грн суми ПДВ, на яку ТОВ "ВІТАПОЛІС" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також зі збереженням в обліковій картці ТОВ "ВІТАПОЛІС" як платника податків від'ємного значення сум ПДВ за результатами діяльності у звітних періодах до жовтня 2016 року включно, у розмірі 3' 315' 979, 00 грн.
03.07.2020 ДПС України подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС)).
Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б)особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Суд першої інстанції не порушив норми частин другої, четвертої та пункту 10 частини шостої статті 12 КАС при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.
Доводів про наявність виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС, ДПС України у касаційній скарзі не зазначає, судовою колегією такі обставини також не встановлені.
Довід відповідача в касаційній скарзі, що справа є важливою для держави, для формування єдиної практики суду та недопущення безпідставного подання податкових декларацій, не відповідає меті правового регулювання, закладеній в норму підпункту ''в'' пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак