ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
29 липня 2020 року м. Київ № 640/17340/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, їх посадових та службових осіб,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач, виконавча служба), в якому просить:
визнати протиправною постанову начальника Відділу примусового
виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) від 25.06.2020 у виконавчому провадженні 57853079 і його бездіяльність під час перевірки , а також скасувати постанову від 25.06.2020 у виконавчому провадженні 57853079 начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
зобов'язати начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно здійснити перевірку скарги від 04.06.2020 і виконавчого провадження з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктами 15.1 та 15.3 Розділ VII "Перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;
розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
01 березня 2019 року в газеті "Голос України" (№42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС)".
Таким чином, після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі також - ЄСІТС), не набувають чинності.
У подальшому, наказом Державної судової адміністрації України №1096 від 07 листопада 2019 року "Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", на виконання пункту 10 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у зв'язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.
Відповідно до затвердженої Концепції, на даний час впровадження системи ЄСІТС перебуває на етапі 2 Етап 2 (І-II квартали 2020 року), що передбачає :
2.1. Побудова загальносистемних компонент:
- Центральне інформаційне сховище.
- Система управління та обміну документами.
- Підсистема управління доступом та інформаційною безпекою.
2.2. Розробка макетів основних підсистем та модулів:
- Єдиний державний реєстр судових рішень.
- Єдиний державний реєстр виконавчих документів.
- Електронний кабінет (веб-сервіс у відкритому та захищеному середовищах).
- Електронний суд.
- Веб-портал судової влади.
- Контакт-центр органів судової влади.
Наведене вище свідчить про відсутність ЄСІТС як такої та відповідно будь-яких її модулів, що можуть використовуватися як складові системи.
Відповідно до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми "Електронний суд" в тестовому режимі.
Пунктом 2 цього наказу передбачено, що у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 17 зі змінами).
Оскільки ані системи ЄСІТС, ані її модулі не існують, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.
Відповідно до положень статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
За правилами частини тринадцятої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Визначальним у підтвердженні особи при направленні електронних документів є електронний цифровий підпис, який має бути перевіреним.
Згідно з частиною першою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо :
перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки;
за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки;
під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
При цьому, суд зазначає, що наразі суди не володіють технічною можливістю дослідити та перевірити ЕЦП на предмет його достовірності. Зокрема, ухвалою від 04 березня 2019 року у справі № 404/4623/15-а (8а/404/1/18) Верховний Суд відмовив у прийнятті касаційної скарги з тих підстав, що на час звернення скаржника до Верховного Суду із касаційною скаргою Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала роботу, що унеможливлює прийняття скарги в електронній формі без наявності власноручного підпису скаржника.
У зв'язку з тим, що в Окружному адміністративному суді міста Києва підсистема "Електронний суд" знаходиться в тестовому режимі, відповідно ідентифікувати електронний підпис заявника неможливо, що є підставою для повернення позовної заяви, згідно приписів пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведену обставину, суд дійшов висновку про доцільність залишення даної позовної заяви без руху, оскільки неподання позовної заяви у письмовій формі на паперових носіях, як і додатків до неї свідчить про невідповідність такої позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути шляхом подання до суду:
- уточненого адміністративного позову, приведеного у відповідність приписам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України;
- позовної заяви у паперовій формі разом з додатками до неї - відповідно до вимог 15.1 та 15.3 Розділ VII "Перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали, з урахуванням строків карантину.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій